Не встигли українці навіть відчути підвищені соціальні стандарти, як Світовий банк знову підняв межу бідності. Тепер до числа жебраків ризикує приєднатися кожен 6-й українець. «Слово і Діло» зібрало думки політологів, економістів і чиновників: як далеко нам до статусу заможної нації?
Бідні чи багаті?
Український парадокс: ціни стрибають, зарплати не збільшуються, гривня знецінилася втричі, при цьому українці стали багатшими. За словами Президента, за останні 15 років Україна змогла скоротити рівень бідності втричі. Про це Петро Порошенко розповідав делегатам 70-й Генасамблеї ООН. Повірили йому чи ні, але від промов у Нью-Йорку на ділі багатшими ми не стали. Експерти підрахували, що доходи українців далекі не тільки від доходів європейців, але навіть до рівня африканських не дотягують.
«Україна найбідніша країна Європи, – коментує «Слову і Ділу» стан української економіки виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. – За результатами цього року, наш ВВП на душу населення (цей показник використовують для вимірювання рівня життя) складе близько $2 тис. на людину. Водночас, наприклад, Нігерія виходить на показник ВВП на душу населення $2,2 тис. А якщо порівнювати з сусідньою Польщею, то за результатами цього року вона покаже результат 15 тисяч доларів на людину».
За даними Світового банку, в поточному році ВВП України впав на 12%. Правда, на наступний рік прогнози трохи кращі – очікуємо зростання 1%. Падіння економіки на власному досвіді відчули пересічні українці. За останні півтора року ми фактично збідніли втричі. Чи стануть українці жити краще, «Слово і Діло» запитало у економіста Андрія Новака.
Соцстандарти підвищать на 13-18% – ПорошенкоПрезидент України Петро Порошенко заявив, что влада робить перші кроки до підвищення соціальних стандартів – на три місяці раніше, ніж планувалося.
На його думку, найближчим часом чекати поліпшення не варто. «Весь цивілізований світ підтримує Україну фінансово й економічно. Але поки що результатів цієї підтримки у житті пересічного українця ми не бачимо. Нам реструктуризували навіть державний борг, частину державного боргу списали. Це звільняє величезні кошти Державного бюджету від необхідності обслуговувати борг і ці звільнені кошти уряд міг би направити на серйозне підвищення соціальних платежів, зарплат і пенсій. Водночас ми спостерігаємо лише імітацію такого підвищення на 13%, та й те лише тому, що зараз ми фактично живемо у виборчій кампанії», – говорить експерт.
7 мільйонів бідних
За підрахунками Світового банку, жебраків у світі стало менше. Кількість людей, що живуть в умовах крайньої бідності, до кінця поточного року вперше складе менше 10%. А це 700 мільйонів чоловік. «Непоганий результат», – кажуть у Світовому банку, адже два роки тому за межею бідності існували 13% населення земної кулі. Стабільне зниження кількості жебраків стало результатом активного економічного зростання економік, що розвиваються та інвестицій в охорону здоров'я та освіту, вважають у СБ.
Працювати для того, щоб їсти. Як живуть українці?Згідно з дослідними даними, в Україні працевлаштовано 56% населення. При цьому, понад 50% своєї зарплати українці витрачають на продукти харчування.
Людей, які живуть за межею бідності, раніше відносили до тих, хто мав у своєму розпорядженні кошти в сумі $1,25 на день. Тепер бідність починається там, де доходи менші $1,90 на добу – минулого тижня Світовий банк підвищив денний прожитковий мінімум. Зміна критерію бідності ґрунтується на нових даних щодо купівельної спроможності населення. Щоправда, українська статистика говорить про інше: до двох мільйонів людей, які за старим стандартом вважалися бідними, тепер мають приєднатися ще 5 мільйонів українців. Таким чином, прожитковий мінімум майже у 2 долари на день буде недоступний вже для 7 мільйонів громадян України.
Але експерти відзначають, що не все так погано, адже в Україні офіційна статистика дещо відрізняється від реальної картини. «Жити на одну зарплату українці не звикли. Насправді рівень життя в Україні трохи вищий за рахунок тіньової економіки. Але лише трохи, тому що тіньова економіка не діє на того, хто не має тіньових доходів, а це пенсіонери та бюджетники», – наполягає політолог Володимир Фесенко.
Пів-економіки в тіні. Хто винен і що робити?У Мінекономрозвитку повідомляють, що в першому кварталі рівень тіньової економіки виріс до 47% ВВП у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. При цьому, розв'язувати цю проблему в уряді не поспішають.
Розрив між багатими та бідними в Україні досяг найбільших розмірів за останні роки, стверджують експерти. Саме така нерівність найбільше й дратує тих, кому доводиться рахувати копійки. Також Фесенко зазначає, що в Україні ризикує зникнути середній клас: «Збіднів середній клас. Той середній клас, який ставав на ноги, будував плани, брав кредити. Він зараз опинився у складній ситуації».
Мінімальний мінімум
Українці вже пережили два підвищення вартості комунальних послуг і газу для населення, змирилися з триразовою девальвацією гривні. Ось тільки вересневе підвищення соцстандартів навряд чи відчують. 13% індексація зарплат і пенсій виявилася в 6 разів менше інфляції за останні півроку. У Міністерстві соціальної політики погоджуються – підвищення дріб'язкове, проте на більше економіка країни не здатна. Заступник міністра соціальної політики Василь Шевченко у коментарі «Слову і Ділу» зазначив, що 2015 рік був важким для соціальної сфери, однак наступний рік обіцяє хоч і незначне, але поліпшення.
«Ми не можемо більше платити. На наступний рік ми плануємо збільшення у два етапи, до 12,5% за два етапи. Це те, що на сьогоднішній день дозволяє економічна ситуація. Усі зацікавлені в тому, щоб соціальні стандарти зростали. Вони можуть рости двома шляхами: популістським, коли кошти додатково друкуються та запускаються в обіг, в результаті чого зростають ціни, або за результатами реального економічного зростання».
З 1 вересня 2015 року прожитковий мінімум в Україні становить 1 330 гривень. У перерахунку на офіційний курс долара від НБУ (21,14 грн за 1 дол. США) виходить, що в день на одного українця розраховані 2,06 долара. Таким чином, всього 16 центів відділяють прожитковий мінімум від прірви бідності.
Наталія Нестерова, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»