В Київраді кошти ділять у «ручному режимі» – спеціаліст

Віталій Кличко

В умовах зміни цінностей і пріоритетів суспільства після Революції Гідності як у рамках Стратегії та Генерального плану, так і на рівні загальних цінностей й локальних рішень у столиці так і не змогли започаткувати дискусію щодо подальшого шляху розвитку міста.

Про це в коментарі в рамках спецпроекту «ОБРАНІ» розповів співкоординатор Ради урбаністики Києва Григорій Мельник, інформує «Слово і Діло».

На думку спеціаліста, в порівнянні з ситуацією до Революції Гідності за час від набуття повноважень мером Віталієм Кличком та новим складом Київради у місті дійсно почали відбуватися зрушення на краще, проте суттєвих змін так і не відбулося.

«Залучення громадськості до управління містом поки не набуло системності. Нову Громадську раду при КМДА створено не на принципах прозорості. Створена Експертна рада викликає чимало запитань щодо порядку формування та підбору учасників. Практично не залучаються іноземні фахівці. Незважаючи на окремі гучні викриття корупції, наприклад, розкрадання у КП «Київпастранс» понад 3 млрд грн, жоден з чиновників попередньої влади так і не поніс відповідальності», – відзначає спеціаліст.

Крім того, за його словами, й надалі залишається непрозорою робота більшості комунальних підприємств.

Одним із пунктів програми Кличка, за словами спеціаліста, було питання інвентаризації майна громади та використання його в інтересах киян, проте наразі можна констатувати, що так і не створено публічного реєстру комунальної власності, а сама міська влада, за винятком окремих депутатів, так і не зайняла чіткої позиції щодо повернення земельних ділянок, розданих ще за часів Леоніда Черновецького.

Віталій Кличко та його здобутки: обіцянки столичного мера в цифрах«Слово і Діло» проаналізувало стан виконання найбільш вагомих обіцянок київського мера Віталія Кличка в рамках проекту «ОБРАНІ».

«Інвестиційний клімат у місті лишається також не найкращим. Особливо це відчувається у сфері малого бізнесу, де лишається велика доля тіньового сектору. Діяльність Київської інвестиційної агенції є непрозорою. Наприклад, про представлені на форумі в Каннах проекти громада міста дізналася опосередковано вже після заходу, хоча деякі проекти викликали запитання у експертів. Майже не звертається увага на розвиток промисловості міста. Ідеї створення технологічних та промислових парків лишаються на рівні декларацій, а бажана реновація наявних промислових зон не здійснюється», – констатує Мельник.

Щодо бюджету, то тут, попри створення системи прозорого міського бюджету, за словами експерта, розподіл коштів нерідко відбувається у «ручному режимі», а ініціативи залишаються на папері.

В інфраструктурній сфері до чинного міського голови столиці, на думку Мельника, також вистачає запитань.

«Так, започатковано розробку Транспортної моделі міста, здійснено зміни в організації руху комунального та автотранспорту. Однак найбільша проблема міста – парковки – так і лишається невирішеною. У влади немає жодного реалістичного бачення її розв’язання», – говорить експерт.

На його думку, незрозумілим є питання щодо подальшого перспективного розвитку міста: досі триває розробка нового Генерального плану, хоча чимало міст України вже відмовляються від подібних підходів до формулювання перспектив міста. Невирішеними також є низка питань у сфері збереження й примноження культурної самобутності міста.

Але ключовим наслідком всього вищезазначеного, на думку Мельника, є відсутність системного бачення проблем розвитку міста міською владою, незважаючи на реальні намагання та кроки до їх вирішення.

Система народного контролю «Слово і Діло» підготувала онлайн-спецпроект «ОБРАНІ», за допомогою якого відтепер кожен має змогу особисто слідкувати за всіма подіями та попередніми результатами місцевої виборчої кампанії.