Тарифи, податки і витрати: як зміниться життя українців у 2016 році?

Міністр фінансів заявила, що Держбюджет на 2016 рік передбачає збільшення податків і скорочення фінансування освіти та медицини. Водночас питання підвищення добробуту населення безпосередньо залежить від реструктуризації зовнішніх боргів.

У 2016 році українців знову чекають аж ніяк не приємні речі. Крім обіцяного початку стабілізації економіки, простим громадянам доведеться пережити ще як мінімум два серйозні потрясіння: підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги та розширення бази оподаткування.

Плюс податки, мінус освіта

Скільки б українці не нарікали, але непопулярних заходів вживати таки доведеться. Так, Бюджет України на 2016 рік передбачає збільшення доходів за рахунок збільшення бази оподаткування та скорочення фінансування освіти та медицини. Про це під час сьогоднішнього засідання Верховної Ради дала зрозуміти міністр фінансів Наталія Яресько. «Основні напрями політики: збільшення доходу через розширення бази оподаткування. Нова податкова програма поки не готова, ми над нею працюємо близько двох-трьох місяців. У вересні буде внесено цілий комплекс заходів щодо реформи податкового кодексу», – сказала глава Мінфіну. Наприклад, з 2016 року українським аграріям скасовують пільгове оподаткування. Цікаво, що крім збільшення податків, в уряді знайшли додатковий ресурс у сфері медицини та освіти шляхом так званої оптимізації. Таким чином, скорочення витрат на обидва пункти стало однією з точок зростання Бюджету-2016.

Такі заходи «вичавлювання» до останньої краплі заради наповнення державної скарбниці, можливо, сприймалися би менш болісно, якби не ще один факт: з 1 травня 2016 року українців знову чекає підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Про це не забув нагадати глава уряду Арсеній Яценюк. За його словами, тарифи, що діють зараз – «занижені». Втім, у Кабінеті міністрів переконують: всі ці заходи необхідні для стабілізації економіки, реформ, і звичайно ж, поліпшення рівня життя простих людей.

До грудня ні копійки

Втім, говорити про відсутність турботи держави про населення не доводиться. У Міністерстві фінансів всіляко шукають засоби для вже раніше обіцяного підвищення зарплат і пенсій. Щоправда, Яресько намагається українців даремно не обнадіювати – раніше заявленого терміну переіндексації мінімальної зарплати і пенсії, домовленого на 1 грудня 2015 року, нічого не буде. «Ми будемо шукати всі можливості, щоб знайти можливість зробити це до 1 грудня, що зафіксовано в бюджеті. Поки я ресурс не знайшла», – сказала вона. Міністр також зазначила, що індексація доходів неможлива до того, як будуть реструктуризовані зовнішні борги України. І саме в цьому криється наступний камінь спотикання.

Яресько обіцяє реструктуризувати держборгСказано 25 квітня 2015 р.Статус обіцянки: Виконано

А справа ось у чому. Уряд веде переговори з реструктуризації зовнішніх облігацій на суму більше 23 млрд дол. для того, щоб знизити тиск на платіжний баланс на 15,3 млрд дол. і зменшити розмір держборгу до 71% ВВП за 4 роки. Переговори про реструктуризацію боргів Україна почала ще 13 березня, так як це частина програми роботи з МВФ. Суть переговорів полягає в реструктуризації зовнішнього держборгу, включаючи списання його значної частини, що неприйнятно для приватних кредиторів. Таким чином, результат перших переговорів виявився невтішним – найбільші утримувачі українських паперів не хочуть погоджуватися на списання основної суми боргу, вважаючи, що заявлений масштаб скорочення виплат занадто великий. Більше того, спеціальний комітет з цих кредиторів запропонував Яресько перекласти їхні вимоги на рахунки Нацбанку. Коротше кажучи – використовувати резерви НБУ для погашення заборгованості, що категорично відкинула українська сторона.

Крім «тупикової» ситуації з переговорами про реструктуризацію, ще й Росія вимагає виплати 3 млрд дол. у кінці 2015 року. Всі ці дії змусили український уряд провести через Верховну Раду закон про мораторій на виплату зовнішніх боргів приватним кредиторам, але не інституціональним. Тобто, МВФ, ЄБРР і Світовому банку Україні платити все одно доведеться. З одного боку, перспектива здається привабливою, але з іншого, одностороння відмова від своїх зобов'язань для України може стати кроком до перехресного дефолту, нескінченних міжнародних судів і серйозного падіння в інвестиційних рейтингах.

Глава Мінфіну України запевняє, що введення такого мораторію не ляже додатковим тягарем на населення. Але хіба не вона сказала, що у разі відсутності домовленостей щодо реструктуризації українцям не варто очікувати переіндексації зарплат і пенсій? Тому поки що перспектива покращення життя громадян виглядає вельми туманною. Водночас проблеми всієї країни через відсутність виплат за боргами – не такі вже й примарні. Правда, є у планах на 2016 рік і дещо приємне, наприклад, зростання реального ВВП на 2% при інфляції в 9%, зростання цін виробників всього на 12% і середньорічний курс долара на рівні 22,5 грн. Але все ж таки, якщо у Наталії Яресько з переговорами все вийде і гроші в уряду знайдуться, то вже 1 грудня українцям має «поталанити»: мінімальна пенсія зросте з 949 гpн до 1074 гpн, а зарплата – з 1218 грн до 1378 грн.

Анастасія Оратовська, спеціально для «Слово і Діло»