«Слово і Діло» продовжує аналізувати потенційних кандидатів у мери на місцевих виборах 2015 року. І як показує практика різних міст, охочих позмагатися за крісла мерів достатньо. Не останнім у цьому процесі є фактор майбутньої децентралізації, в наслідок якої, як передбачається, фінансові потоки на місцях стануть куди більше. Раніше ми вже аналізували претендентів, чиї прізвища називають у північних та західних областях України. Зараз же пропонуємо вашій увазі переміститися ближче до центру і проаналізувати головних фігурантів майбутньої гонки мерів у Кіровограді.
Після падіння режиму Януковича міський голова Кіровограда Олександр Саінсус, який представляв «Партію регіонів», подав у відставку. Виконуючим обов'язки мера міста став представник ВО «Батьківщина», секретар міської ради Іван Марківський.
Очевидним після призначення Марківського на посаду було те, що він «тимчасовий» на перехідній період. Однак слід зазначити, що це не завадило Івану Івановичу декларувати і навіть встигнути реалізувати досить амбітні в нинішніх економічних умовах завдання. Одним з них стала будівля «золотого мосту», як його охрестили в народі, через річку Інгул. На цей проект пішло близько 1 млн гривень. Але громадськість ці зусилля не оцінила і на Марківського в ЗМІ обрушилася лавина критики.
Ця ситуація змушує все більше активізуватися потенційних кандидатів у мери міста. До того ж, не тільки в ЗМІ, Інтернеті, але й безпосередньо на вулицях міста. Деякі з них вже мають виборчу історію.
Зокрема, подейкують про наміри балотуватися в мери власниці корпорації «XXI століття» Лариси Онул. У 2014 році вона була кандидатом-самовисуванцем по Кіровограду від «Блоку Петра Порошенка» (квота «УДАРу»), але набрала всього 6,31%. Цікавий факт - особливої підтримки від самої партії пані Онул під час виборів не отримала.
В цілому, сімейство Онул достатньо відоме в Кіровограді. Найвідоміший актив їх корпорації - це Кіровоградський Дендропарк. Саме через нього в 2012 році з «Партії регіонів» вийшов чоловік Лариси Онул Микола. Причина нібито в тому, що тодішня обласна влада в особі Сергія Ларіна хотіла забрати Дендропарк, але, мабуть, не судилося.
І хоча поки Лариса Онул що безпосередньо не заявляла про свої наміри йти на вибори, 14 травня з'явилося інтерв'ю з нею, в якому вона явно продемонстрував своє бажання брати участь. Намічається, що основними питаннями, які буде намагатися піднімати Онул, стануть екологія та охорона здоров'я.
Ще однією відомою персоною для Кіровограда, яка «прославила» місто і може бути потенційним кандидатом в мери, є Андрій Табалов. Його батько Олександр Табалов є одним з найбагатших людей Кіровоградщини. Сімейство має безліч бізнес-активів таких як «Формула смаку», «Волошкове поле», «Першотравневе молоко». Також Табалови володіють бізнесом в аграрній сфері.
У 2012 році батько і син стали народними депутатами від «Батьківщини» і на першій же сесії нового парламенту розгорівся скандал з відмовою Табалова вступати у фракцію, що коштувало молодшому Табалову втрати обличчя і підтримки в місті. Тоді ж їх разом з батьком охрестили «тушками».
Сьогодні свою діяльність Андрій Табалов презентує через роботу громадської організації «Рідний Кіровоград». У ключі цього варто припустити, що основними напрямками його агітаційної діяльності на майбутній виборчій компанії можуть стати екологія та ЖКГ.
Ще однією цікавою персоною і можливим кандидатом за пост міського голови Кіровограда є Сергій Міхальонок. Під час євромайдану він проявив велику активність, тим самим заробивши собі популярність в місті. Але громадянська активність не принесла йому бажаних дивідендів у вигляді процентної підтримки на виборах до парламенту 2014 року. Його результат в жовтні 2014 був всього лише 2,82%. Зараз Міхалёнок активно працює у Кіровограді через громадський рух «Народний контроль», який очолює народний депутат Дмитро Добродомов. Також Міхальонок має власний інформаційний ресурс для висвітлення своєї діяльності та проблематики міста, зокрема, благоустрою.
Вельми активним в місцевій пресі є Артем Стрижаков, у минулому член «Партії регіонів». Створювати собі популярність він почав з минулого року. Стрижаков позиціонує себе молодим політиком і неодноразово заявляв, що місту потрібна молода кров. Він активно реалізує безліч проектів пов'язаних з благоустроєм та озелененням міста. Вся діяльність проходить через громадський рух «Я люблю Кіровоград». У 2014 році на парламентських виборах Артем Стрижаков показав результат 8,72%. Однак, за інформацією місцевих ЗМІ, Стрижаков підтримує зв'язок з «Опозиційним блоком» і безпосередньо з Сергієм Ларіним, який курирує Кіровоградську область від ПРО.
Цієї зими кіровоградські ЗМІ почала говорити і про повернення самого Ларіна. Потрібно зауважити, що його рейтинг під час губернаторства був дуже високий не дивлячись на його партійну приналежність. Адже побутує думка, що частина жителів Кіровограда асоціюють Ларіна з розвитком області і називають його якимсь кризис-менеджером.
Не варто виключати й інших кандидатів. Зокрема, сина народного депутата Станіслава Березкіна Максима, який входить до числа найбагатших людей Кіровоградщини. Основний актив його сім'ї - промислова група «Креатив». Також потенційним представником від «Батьківщини» на майбутніх виборах є Олексій Топчій. І хоча чинний в.о мера міста Марковський також є членом партії «Батьківщина», в діях обласної організації простежується цікава гра. Складається враження, що Марковський зараз виконує функції громовідводу для Топчія. Сам же Олексій Топчій активно займає позицію поборника і захисника прав мешканців Кіровограда. Враховуючи центральну політику партії, варто припустити, що головними темами для молодого представника «Батьківщини» в майбутній виборчій компанії можуть стати питання пільг у громадському транспорті, вивіз сміття та наповнюваність місцевого бюджету.
Невідомо також, на кого в Кіровограді поставить і президентська партія. Подейкують, що на цю роль може претендувати відомий у місті Олександр Дануца. Під час парламентської кампанії 2014 він очолював виборчий штаб Костянтина Яринича по 99 округу. У свою чергу сам Яринич очолює обласну організацію «БПП» за версією місцевих ЗМІ та активно лобіює питання про висунення Дануца на пост мера від пропрезидентської партії.
Безумовно, список кандидатів на пост мера Кіровограда ще буде істотно змінюватися, оскільки ряд партій не мають свого потенційного кандидата, а деякі партії в місті знаходяться на етапі формування міських організацій. Також слід додати, що електоральне поле в Кіровограді дуже розмиео і претендентам доведеться для досягнення своїх цілей заявляти не тільки красиві декларативні наміри, але й виконувати конкретні обіцянки під час виборчої гонки. Цікавим для претендентів буде й питання про виборчу систему, оскільки цей момент виразно зіграє свою роль в боротьбі за крісло міського голови.
Фаур Тимур, спеціально для «Слово і Діло»
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»