В черзі за відставкою: чи вдасться міністру МВС вчергове зберегти свою посаду?

Система народного контролю «Слово і Дело» вирішила проаналізувати, чи можлива відставка міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та які наслідки можуть бути.

Корупційні скандали та політичні чвари вкотре стають приводом до обговорення питання відставки міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Наприкінці цього тижня група народних депутатів (всього 18 народних обранців), серед яких як позафракційні, так і нардепи з фракцій, які входять до коаліційної більшості «Самопоміч» та «Блок Петра Порошенка» внесли проект постанови №2846 «Про звільнення Авакова Арсена Борисовича з посади Міністра внутрішніх справ України». Приводів до відставки, на думку авторів постанови, є достатньо.

Передусім, це відсутність процесів люстрації у підконтрольному Авакову відомстві, некомпетентність та відсутність реакції на дії корупційних чиновників у найвищих посадах в міністерстві. «Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков не лише ігнорував вимоги закону («Про очищення влади», люстрацію – ред.), але й призначав цих осіб на керівні посади в МВС. До них можна віднести призначення заступників міністра внутрішніх справ України Василя Паскала, Віталія Сакала та інших високопосадовців часів президентства Віктора Януковича.

Окремо варто згадати призначення заступником Міністра Сергія Чеботаря, що став відомим суспільству через причетність до ситуації з побиттям журналістів, що проводили журналістське розслідування стосовно нерухомого майна високопосадовців. Відсутність будь-якої реакції очільника Міністерства стало яскравим показником його професійної непридатності», - йдеться у пояснювальній записці до проекту постанови.

Питання про звільнення пана Авакова з посади міністра внутрішніх справ постає вже не вперше. Однак йому вдалося зберегти свою посаду в обох урядах Арсенія Яценюка, фактично очоливши міністерство одразу після втечі команди екс-президента Віктора Януковича. Подейкують, що політичну протекцію міністру МВС складає не тільки сам Прем’єр-міністр, який є соратником пана Авака по політичній силі «Народний фронт», але й лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко. Фактично, фігура Арсена Авакова є компромісною для усіх політичних сил у парламенті, саме тому йому вдалося зберегти свою урядову посаду у двох урядах поспіль. На думку експертів, відставка Арсена Авакова не є можливою в найближчий час, адже в кожній фракції є народні депутати, які пов'язані з міністром, і з якими у нього хороші стосунки. «Ці люди є в «Блоці Петра Порошенка», «Самопомочі» та в партії Ляшка. Відповідно, за великого бажання Аваков може вибудувати певну лобістську лінію, яка дозволить йому залишитися на посаді», - вважає політолог Кость Бондаренко. Скоріше за все, пан Аваков піде у відставку з посади очільника МВС разом із нинішнім Прем’єр-міністром. «Навіть якщо проект постанови буде зареєстрований і внесений в Раду, він не набере достатню кількість голосів, тому що постановка питання про звільнення Авакова може послужити приводом для розвалу коаліції. Крім того, «Народний фронт», звичайно, не погодиться на це. Другий момент – це самі причини звільнення Авакова. На сьогоднішній момент вони вичерпуються тим, що його заступник написав заяву про відставку і Аваков її прийняв», – розповів політолог в коментарі «Слову і ділу».

Саме відставка пана Авакова може стати останнім серйозним приводом для розвалу коаліції. Серйозність ситуації підтверджують заява лідера фракції «БПП» Юрія Луценка, який не вважає відставку міністра внутрішніх справ доречною. «Це питання є наразі не є актуальним. Я чув про рішення антикорупційного комітету, але поки що не бачу підстав для нього, бо наскільки я знаю, Чеботар, до якого є претензії, уже у відставці. Якщо до міністра є претензії, то їх треба озвучити, ми їх проаналізуємо», - сказав пан Луценко. Така заява фактично означає, що фракція «БПП» в більшості своїй не буде підтримувати питання про відставку Арсена Авакова. Враховуючи позицію «Народного фронту», голосів решти ініціаторів відставки міністра просто не вистачить. «Наїзди» на журналістів з боку влади – це ще одна з багатьох вимог Революції Гідності, яка призвела до повалення режиму Віктора Януковича. Схоже, нинішні чиновники вважають за норму повторити усі помилки попередньої влади. Тож виходить, що відсутність миттєвої реакції міністра внутрішніх справ на справу про побиття журналістів програми «Наші гроші», до якої можуть бути причетні люди, пов’язані із колишнім заступником міністра паном Чеботарем, не є достатньою підставою для звільнення очільника МВС.

Окрім корупційних скандалів, пан Аваков має й інше слабке місце – впровадження реформ системи правоохоронних органів. Нещодавно він заявив, що основні закони щодо змін у роботі правоохоронних органів будуть прийняті Верховною Радою до кінця травня цього року. Зокрема до розгляду у ВР планується подати пакет законопроектів - про органи внутрішніх справ, про національну поліцію, про особливості оплати праці окремих категорій працівників органів внутрішніх справ, про сервісні послуги та сервісні центри органів МВС, та про вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Втім, експерти зазначають, що поки що у парламенті був зареєстрований тільки 1 законопроект - №1692-1 «Про поліцію та поліцейську службу» ще в січні цього року.

Термін виконання більшості обіцянок Арсена Авакова спливає влітку 2015, або наприкінці року. У разі, якщо міністерство не продемонструє бодай перших серйозних кроків у роботі патрульної поліції, карного розшуку, не наведе лад із порушниками правил дорожнього руху, не розкриє справи про гучні політичні вбивства та не знайде винних у розстрілах протестувальників на Майдані взимку 2013-2014 - уникнули суспільного осуду, а значить і втратити суттєві електоральні симпатії ані міністру внутрішніх справ, ані його соратнику Арсенію Яценюку, ані політичній партії «Народний фронт» не вдасться. Тож, оцінити справжній ефект від реформ та ефективність роботи міністра можна буде вже за півроку. Схоже, що доти нинішній очільник МВС, навіть за найнесприятливіших політичних обставин, збереже свою посаду.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло».