Навіщо містам муніципальна поліція?

Про створення муніципальної міліції в Україні говорили на всіх рівнях влади, починаючи від верхівки парламенту і закінчуючи міськими та регіональними керівниками, однак «віз і нині там»...

6 квітня голова Верховної Ради України Володимир Гройсман заявив, що парламент ухвалить закон, який «дасть реальні інструменти для наведення порядку в містах, селах і селищах». Йдеться про закон щодо муніципальної поліції, який Верховна Рада повинна прийняти вже до червня цього року.

Бажання домогтись запровадження муніципальних органів правопорядку час від часу виникало в багатьох політиків. Під час останніх парламентських виборів, задекларували у передвиборчих програмах цей пункт майже усі. Так, законодавство «Про муніципальну поліцію» обіцяли у «Самопомочі», «Народному фронті», «Блоці Петра Порошенка», «Опозиційному блоці» і «Батьківщині». При цьому, за півроку роботи, даний документ так і не був розглянутий. Втім, створення такого органу обіцяли перед виборами і на місцях.

У Києві таку обіцянку давав Віталій Кличко. Перед обранням на пост мера він обіцяв запровадити муніципальну міліцію, яка підпорядковуватиметься міській раді Києва. У Чернівцях – міський голова Олексій Каспрук. В Запоріжжі запевняв про створення муніципальної охорони колишній губернатор області Валерій Баранов. А в Черкасах – нині діючий очільник Черкаської ОДА Юрій Ткаченко. Поки що усі ці обіцянки залишаються невиконаними, як і подібні заяви прем’єра Яценюка та спікера Гройсмана.

Хоча не можна сказати, що потреби у «наведенні порядку» в регіонах немає. Виходячи з дослідження «Слова і Діла», найбільше обіцянок мери обласних центрів України дали саме в сфері благоустрою, інфраструктури і соціального захисту. Не дуже відрізняється ситуація і на обласному рівні. Щоправда, там на першому місці обіцянки з приводу поліпшення інфраструктури. Саме контролем над цими питаннями, за словами Гройсмана, і має займатися муніципальна охорона.

Серед головних завдань муніципальної поліції: накладання штрафів, забезпечення охорони громадського порядку, охорона комунальних об'єктів, надання правової та соціальної допомоги громадянам, забезпечення дотримання земельного та природоохоронного законодавства, благоустрою території, контролю за чистотою вулиць, парків, скверів та прибудинкових територій. Крім того, такий орган має слідкувати за паркуванням автотранспорту, охороняти пам’ятки історії і культури. При всьому цьому, фінансується така діяльність з міського бюджету, а підпорядковується такий орган внутрішніх справ міській раді чи безпосередньо міському голові.

Створення такої служби цілковито підтримується експертною спільнотою. Так, за словами керівника Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка, зараз сфери діяльності муніципальної поліції ще до кінця не обговорені.

«Муніципальна поліція може бути елементом загальної правоохоронної системи, яка в рамках децентралізації підпорядковується місцевому самоврядуванню, але належить до загальної національної поліції. Це може бути патрульна служба на вулицях міста та «шерифи» – дільничі міліціонери, що призначаються за участю місцевих органів і відповідають перед ними. Є й інша модель: усі ці функції, разом із звичними нам, має виконувати національна поліція, в той час як муніципальна поліція – ще щось додаткове, з обмеженою сферою повноважень, яка створюється самими органами місцевого самоврядування і займається підтриманням порядку під час заходів, збором коштів за паркування, дотриманням правильної парковки тощо», – розповідає «Слову і Ділу» експерт.

На думку Коліушка, муніципальна поліція повинна з’явитися не зараз, а в рамках децентралізації, разом з усіма іншими повноваженнями, що будуть «спускатися» до місцевого самоврядування. На його думку, цей орган, має бути елементом системи національної поліції, але підпорядковуватися міській владі.

Що ж стосується побоювань щодо створення «мерської поліції», то, за словами фахівця, боятися нічого.

«У муніципальної поліції обмежена сфера компетенції, тому не потрібно боятися «приватних армій». Потрібно просто подумати, як в законі врегулювати, щоб муніципальна поліція і решта, за що відповідає місцеве самоврядування, було підконтрольне також державним органам. Це не означає, що це буде приватна міліція мера. Мер буде брати участь лише в кадрових призначеннях та фінансуванні органу з міського бюджету», – зазначає Коліушко.

Підтримує таку думку і юрист Юрій Мартиненко. На його думку, подвійного підпорядкування муніципальної поліції бути не може.

«Муніципальна поліція буде мати фінансування з двох джерел: по-перше, це Міністерство внутрішніх справ, по-друге, міська чи районна адміністрація. Все одно вертикальне підпорядкування буде МВС та комісару поліції, тому що національна поліція буде в складі Міністерства внутрішніх справ. Планується така ж вертикаль правоохоронних органів, як у поляків. Багато європейських країн мають досвід створення муніципальні поліції. Міський голова не зможе командувати, подвійного керівництва не буде, бо цей орган буде підпорядковуватися поліцейському керівництву, а міські органи влади зможуть тільки фінансувати та допомагати, щоб поліція краще працювала», – підкреслив експерт.

За таких умов, анонсоване Гройсманом ухвалення законодавства щодо муніципальної поліції виглядає дійсно влучним рішенням. Створення додаткового органу охорони на місцях може стати одним з найкращих рішень щодо врегулювання міського побуту. Втім, тільки за умови, що створення цього органу відбудеться після бюджетної децентралізації та реформування вищого правоохоронного керівництва.

Анастасія Соснова, спеціально для «Слово і Діло».