Старі гальма нової реформи державної служби

«Слово і Діло» вирішило розібратися, чому ж насправді гальмується реформа державної служби і кому це потрібно.

Схоже, у трикутнику «Президент – Кабмін – Верховна Рада» виникає новий фронт протистояння. Ще одна спроба бодай в законодавчому руслі прописати «правила гри» для початку реалізації чергової реформи – зазнає суттєвого спротиву. Цього разу, несподівано «пробуксувати» реформаторські потуги вирішили в Адміністрації Президента.

Черговий скандал лише набирає обертів. Наприкінці минулого тижня, під час закритого засідання Національної ради реформ (спеціального консультативно-дорадчого органу при Президентові України з питань стратегічного планування, узгодження позицій щодо впровадження єдиної державної політики реформ та їх реалізації, до якого входять 18 постійних членів та ще 36 – долучаються до роботи) в Адміністрації Президента запропонували відкликати урядовий законопроект №2490 «Про державну службу», мотивуючи це нібито наявністю претензій до документу з боку ЄС.

Інтрига полягає у тому, що сам законопроект народні депутати ще в квітні цього року з 19 спроби ухвалили за основу в першому читанні, а Нацрада з реформ не має жодних повноважень для відкликання даного документу.

Втім, це не завадило учасникам закритого засідання доручити спікеру парламенту Володимиру Гройсману не тільки зняти відповідний законопроект з розгляду, але й знову створити робочу групу для розробки нового тексту документа.

Схоже, що хтось особливо зацікавлений у затягуванні реформування держслужби, адже саме про це йдеться у законопроекті №2490.

Quo vadis?

Експертна спільнота не на жарт вражена таким перебігом подій. По-перше, проект закону «Про держслужбу» розроблявся майже рік. До його написання були залучені українські та міжнародні експерти, документ отримав схвальні відгуки у профільних європейських експертних інституціях. І що найцікаше – документ був розроблений при фінансуванні європейців, які до того ж були готові виділити десятки мільйонів євро безповоротної допомоги на проведення реформи держслужби в Україні. Перші 600 тисяч євро мали надійти вже на початку 2016 року. У липні цього року в Євросоюзі запропонували надати додаткові 75 мільйонів євро до 600, які були запропоновані раніше, саме на проведення відкритих конкурсів, тестування і оновлення кадрового складу всіх державних органів України протягом наступного року.

По-друге, реформа державної служби передбачена в коаліційній угоді, підписаній усіма фракціями більшості після дострокових виборів до парламенту наприкінці 2014 року. Більш того, про її проведення йдеться у президентському Указі від 12 січня 2015 року «Про Стратегію сталого розвитку «Україна-2020».

Нібито, усіх цих передумов більш ніж достатньо, аби нарешті розпочати рух до змін.

Реформа державної служби: професійні чиновники замість політичних квот в управлінні державоюЗ новим законопроектом про державну службу Україна має шанс отримати справді професійну й мотивовану чиновницьку армію.

Епопея із реформуванням держслужби триває не один рік. Ще у 2011 році Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому президентський законопроект №8306 «Про державну службу». Даний документ передбачав запровадження стимулюючої складової в заробітній платі чиновників, посилення етичних вимог до них, а також запровадження більш прозорих механізмів відбору кадрів на державну службу. Втім, реформа держслужби в часи екс-президента Віктора Януковича так і не розпочалася: вступ документу в дію відкладали двічі. Зрештою, вже у 2014 році було прийнято рішення розробити новий законопроект під гарантії нової влади та під фінансування ЄС.

Законопроект №2490 пропонує низку революційних змін. По-перше, вводиться неполітичні посади державних секретарів, які не будуть цілковито залежати від міністрів і їхньої політичної приналежності. По-друге, запроваджується виключно конкурсний відбір на усі посади державної служби. По-третє, відбувається деполітизація посад державної служби. По-четверте, запроваджуються серйозні зміни у формуванні посадових окладів чиновників, до того ж, деякі пільги навпаки – значно скорочуються. Найбільш цікавим нововведенням є запровадження відкритих конкурсів на чиновницькі посади: в разі прийняття закону, призначати чиновників в міністерствах та відомствах на власний розсуд стане неможливо.

В замкненому колі…

Поки Нацрада з реформ планує в черговий раз відтермінувати початок справжніх змін у сфері державної служби, суть реформування чиновницького апарату зводиться до банального зменшення кількості посад – скорочення держслужбовців. Процес нібито й потрібний, більше того – корисний, і також передбачений новою реформою про держслужбу. Втім, навіть результати скорочень серед чиновництва не вражають. Попри обіцянки прем’єр-міністра Арсенія Яценка та міністра юстиції Павла Петренка скоротити кількість держслужбовців на 20-50%, за 2014-2015 рік було звільнено всього близько 35 тисяч чиновників (з 330 до 295 тисяч). При цьому експерти наголошують на тому, що формально скорочували не самих службовців, а кількість посад. Тобто йдеться про укрупнення, об’єднання певних посад, але не про звільнення чиновників як таких.

Україні потрібне перепрофілювання держслужбовців - експертЮрій Саух переконаний, Україні потрібна програма соціальної адаптації та перепрофілювання державних службовців

Поки що доля законопроекту №2490 залежатиме від того, як плідно попрацює профільний комітет з держбудівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, засідання якого планується в найближчу п’ятницю. Комітет очолює один із найближчих соратників лідера фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко – народний депутат Сергій Власенко. Під час засідання комітету, нардепи мають розглянути більше 1300 поправок до законопроекту, аби вже у жовтні внести його на друге читання.

Деякі експерти вважають, що Президента просто дезінформували щодо того, що законопроект про реформу держслужби визнали неякісним у ЄС. Європейці вже спростували своє невдоволення і закликали і парламентарів, і уряд, і Президента продовжити реформу державної служби. «Проект закону враховує міжнародний досвід і принципи державного управління, що їх застосовують у ЄС і у країнах Організації економічної співпраці й розвитку. Також цей проект пропонує ефективні рішення для розв’язання головних проблем, з якими наразі зіштовхнулася державна служба України. Ухвалення цього проекту закону є умовою у двосторонній програмі допомоги між Україною і ЄС, зокрема, що стосується Контракту на державну розбудову, макрофінансової допомоги, а також можливих майбутніх програм допомоги щодо реформи державного управління. Ми очікуємо, що чинні дискусії щодо змін до цього проекту закону уможливлять необхідні роз’яснення і поліпшення з метою ухвалення запропонованого законодавства у найкоротші терміни», - йдеться у поширеній заяві Представництва ЄС в Україні щодо намірів Нацради з реформ розпочати роботу над новим законопроектом.

«Корупційний улов» СБУ за серпень: найбільше корупціонерів – серед держслужбовцівЗа серпень за підозрою в корупції Служба безпеки України затримала 23 державних службовців.

Актуальним залишається питання, чому ж насправді гальмується реформа і кому це потрібно. Зацікавлених груп впливів залишається багато: це і найвищі керівники держави, і керівництво партій, які хотіли б зберегти вплив на «політичні квоти» у виконавчій владі для лобіювання власних інтересів. І, зрештою, сама багатотисячна армія колишніх і нинішніх чиновників, які користуються довічними пільгами за свої «здобутки» на службі у держави і яких, згідно із реформою державної служби, планується суттєво скоротити.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»