Конфлікт з подвійним дном: з ким насправді сварився Міхеіл Саакашвілі?

Конфліктні заяви Міхеіла Саакашвілі щодо Яценюка – це прагнення почати власну гру в змаганні за прем'єрське крісло. Але існує й інша версія виникнення скандалу.

Наприкінці врожайного на політичні події минулого тижня українці стали свідками нового протистояння на рівні «Президент – прем’єр-міністр». Під час ефіру на «5 каналі» голова Одеської ОДА Міхеіл Саакашвілі заявив, що дії українського уряду контролюють олігархи.

«Вчора Яценюк прийняв рішення на користь Коломойського. Так, як він регулярно ухвалював рішення на користь Ахметова й інших… Контролюють український уряд усі ці олігархічні інтереси», - заявив голова Одеської ОДА.

Яценюк набивається до Саакашвілі в союзникиПрем'єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що він є першим союзником глави Одеської обласної держадміністрації Михайла Саакашвілі.

Обурення Саакашвілі викликав епізод із поновленням на посаді голови Державіаслужби Дениса Антонюка, який раніше в результаті скандалу був відсторонений. Як відомо, раніше Міхеіл Саакашвілі звинуватив його у діяльності на користь компаній бізнесмена Ігоря Коломойського, після чого вимагав його звільнення. Крім того, обурення Саакашвілі викликали й профанації уряду з реформою на митниці. За словами очільника Одещини, Державну фіскальну службу, окрім голови ДФС Романа Насірова, «контролюють колишні люди режиму Януковича», серед яких він згадав нинішнього голову депутатської групи «Відродження», колишнього члена фракції «Партії регіонів» Віталія Хомутинніка.

Обидва випадки, на які вказав Саакашвілі, тісно пов’язані із інтересами бізнесмена Ігоря Коломойського, який перебуває у політичному протистоянні із пропрезидентською командою після своєї відставки із посади губернатора Дніпропетровської області та конфлікту із «Укрнафтою». Ключовим залишається питання: чи був публічний випад Міхеіла Саакашвілі узгоджений із діями пропрезидентської команди, чи це лише наслідок емоційної реакції губернатора на бездіяльність уряду?

У владі «піару»?

Поки що успіхи за 2 останні місяці призначення Саакашвілі на посаду голови Одеської ОДА не вражають. Він анонсував низку реформ в області – головним чином, пов’язані з боротьбою із корупцією на митниці, а також залученням інвестицій в регіон, - проте колишньому президенту Грузії вдалося лише сформувати власну команду та здійснити низку гучних PR-акцій, наприклад, знести стінку, яка заважала вільному проходженню людей на пляж в резиденції мільярдера Василя Хмельницького.

У відповідь на звинувачення у співпраці з олігархами Арсеній Яценюк назвав звинувачення з боку одеського губернатора брехливими і запевнив, що проблемні питання по митниці будуть розглянуті «у рамках закону». При цьому, наступного ж дня після публічних заяв Міхеіла Саакашвілі Кабінет міністрів прийняв рішення звільнити Дениса Антонюка з посади голови Державної авіаційної служби України. Цілком імовірно, що Одеський губернатор міг знати про таке рішення уряду.

Саакашвілі: я не можу назвати реформами те, що подає ЯценюкГолова Одеської ОДА Міхеіл Саакашвілі розкритикував дії українського уряду в частині проведення реформ у країні.

Втім, найімовірніше, метою Саакашвілі був не Арсеній Яценюк, а саме Ігор Коломойський і його нинішній партнер – Віталій Хомутиннік, який досі зберігає серйозні впливи на кадрові призначення на українській митниці. Наразі пан Хомутиннік один із лідерів партії «Відродження», яка планує активно брати участь у місцевих виборах саме у південно-східних регіонах країни. Не секрет, що ця політична сила є політичним партнером та діє у фарватері інтересів групи Ігоря Коломойського. Керівництво однойменної депутатської групи в парламенті, яка зараз налічує 22 нардепи, за інформацією ЗМІ, веде активні перемовини із позафракційними та осиротілими нардепами з групи «Воля народу». Сам Коломойський агресивно відреагував на заяви губернатора Одещини, порівнявши його із «собакою, яка кусає». «Коли собака без намордника когось кусає, потрібно карати і собаку, і, що важливо, її господаря. Собак в таких випадках присипляють. А в нашому випадку можна відправити післяплатою до Грузії, щоб вона відповіла за покусаних там людей», - заявив Коломойський, вочевидь, натякаючи на необхідність реакції Президента щодо свого підопічного в Одеській області.

Схоже, в команді Президента дещо прорахувалися: напередодні місцевих свиборів сваритися із потенційними партнерами – нехай і не рейтинговими, але досі із другою за чисельністю фракцією у парламенті – не планували. Виправляти ситуацію одразу ж взявся лідер фракції «БПП» Юрій Луценко, назвавши причиною конфлікту різницю у підходах до реформ в країні – революційного та бюрократичного. «Міхо (Міхеіл Саакашвілі – Ред.) вважає, що реформи потребують нестандартних швидких рішень, Арсен (Яценюк – Ред.) вважає, що все ж таки треба тримати рамку нормативних актів. Я вважаю, що Саакашвілі правий. Революція і реформи - це злам і відмова від старих правил. Говорю про це не менш різко, ніж Міхеіл. Але в закритих приміщеннях. Бо гостро відчуваю дамоклів меч 2005 року, коли яскрава критика двох команд Помаранчевої революції вбила результат», - написав Луценко на своїй сторінці у Facebook.

Бажання піти на примирення із командою прем’єр-міністра висловив і сам емоційний губернатор Одещини. На своїй сторінці у Facebook він похвалив рішення Кабміну врівноважити вартість розмитнення на всіх митницях в Україні, назвавши його «перемогою». «Уряд нарешті оголосив про зрівняння індикативних показників на різних митницях. Це дозволить суттєво обмежити корупційні потоки», - заявив Міхеіл Саакашвілі. При цьому він не забув вказати, що його публічні дії - «це не піар, як хочуть це піднести противники реформ, а єдиний метод домогтися в Україні результату».

До речі, сам Арсеній Яценюк під час свого традиційного телевізійного виступу «10 хвилин із прем'єр-міністром» заявив, що Державна фіскальна служба буде суттєво скорочена, а податкова міліція – ліквідована. Якщо і голова уряду, і губернатор із президентської вертикалі думають однаково, то навіщо було сваритися?

Відволікаючий маневр

Можливо, такі конфліктні заяви пана Саакашвілі – це прагнення почати власну гру у змаганні за прем’єрське крісло. Експерти зазначають, що заяви Одеського губернатора про своє небажання обійняти посаду прем’єр-міністра можуть свідчити про зовсім протилежні наміри. «Думаю, спочатку Саакашвілі націлювався саме на цю посаду, а посаду губернатора сприймав як майданчик для старту. Причому спочатку попереджали, що на лояльних позиціях щодо влади він буде стояти перший час, і згодом перейде до її критики. Власне кажучи, це і сталося. Саме тому я вважаю, що він висловив чіткі амбіції стати прем'єр-міністром», - вважає політтехнолог Тарас Березовець.

Конфліктні заяви Міхеіла Саакашвілі щодо Яценюка – це прагнення почати власну гру в змаганні за прем'єрське крісло. Але існує й інша версія виникнення скандалу.

Цікавим фактом є й те, що заява Міхеіла Саакашвілі дивним чином співпала зі зростаючою кількістю підписантів електронної петиції на сайті Президента із вимогою призначення колишнього президента Грузії новим очільником Кабміну. Вірити у співпадіння в українській політиці – річ невдячна.

Але існує й інша версія виникнення скандалу: комусь дуже вигідно розсварити команди Президента та прем’єр-міністра. Переслідуються одразу 2 мети. По-перше, політична: вихід фракції «Народного фронту» з коаліції, автоматична відставка уряду та перспектива дочасних парламентських виборів. В усіх останніх публічних скандалах із діяльністю уряду, пов’язаних із необхідністю його переформатування, згадуються вплив олігархів та низький темп впровадження реформ. По-друге, економічна: контроль над великими державними активами. Наприклад, ще одним тестом на єдність для коаліціантів стане голосування за урядові ініціативи щодо приватизації 13 морських торгівельних портів – Кабмін вже вніс відповідний законопроект. Ще один ласий шматок – приватизація Одеського припортового заводу. Всі голосування в парламенті та сам перебіг конкурсу з приватизації цих об’єктів стануть визначальними подіями у житті країни в наступні декілька місяців. Не виключено, що в результаті цих подій досі міцні позиції Президента таки похитнуться, тоді як на політичній арені з’являться нові центри впливу та прийняття рішень.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»