Сибіга пообіцяв правові, санкційні та міжнародно-правові наслідки для влади Угорщини за інцидент із громадянами України

9 березня до Міністерства закордонних справ викликали посла Угорщини в Україні Антала Гейзера. Українська сторона висловила протест через дії угорських органів влади щодо громадян України. У МЗС наголосили, що залякування, психологічний тиск та надмірне застосування сили до українців є неприйнятними.

Того ж дня голова Національного банку України Андрій Пишний звернувся з офіційними листами до керівництва Європейського Союзу та фінансових інституцій, закликавши відреагувати на інцидент, пов'язаний з Угорщиною. У зверненнях Пишний попередив, що бездіяльність ЄС у цій ситуації може завдати шкоди репутації Союзу, підірвати довіру до європейських комплаєнс-процедур і створити ризики для розвитку єдиного ринку. Також він запропонував Єврокомісії виступити незалежною стороною для неупередженого розслідування інциденту та запевнив у готовності України надати всю необхідну інформацію.

У Європейській комісії підтвердили отримання листа, тоді як у Європейському центральному банку повідомили, що повідомили, що не коментують ситуацію.

У квітні 2026 року в Угорщині пройшли парламентські вибори, внаслідок яких Петер Мадяр змінив на посаді Віктора Орбана. У травні новий угорський уряд ухвалив рішення про повернення коштів та цінностей Ощадбанку, захоплених угорськими спецслужбами. У відповідь Андрій Сибіга подякував угорській стороні за це рішення та повідомив, що Україна готова до розвитку двосторонніх відносин на засадах «взаємної поваги та здорового прагматизму».

18 травня Угорщина скасувала рішення про депортацію та трирічну заборону на вʼїзд до Шенгенської зони для сімох працівників Ощадбанку, яких незаконно затримали в березні.

Станом на липень 2026 року Україна не запровадила персональні санкції РНБО проти Віктора Орбана чи інших представників угорської влади та не ініціювала міжнародно-правові процедури для притягнення до відповідальності угорської сторони.

Виклик посла Угорщини та вручення йому ноти протесту є дипломатичним заходом реагування, однак не свідчить про реалізацію обіцяних міністром правових, санкційних чи міжнародно-правових заходів. Відтак обіцянці присвоєно статус «не виконано». «Слово і Діло» залишає за собою право зміни статусу обіцянки, якщо заходи для її виконання будуть вжиті.