Зеленський гарантував проведення реформи ДЕСС, яка надасть інституції право реально захищати права та законні інтереси українців і держави

20 грудня 2022 року Кабмін ухвалив постанову №1419, яка внесла зміни до положення про ДЕСС. У документі уточнений статус служби як центрального органу виконавчої влади — якщо раніше служба координувалася через Міністерство культури та інформаційної політики, нині вона координується безпосередньо Кабінетом Міністрів України. Також було додане положення, що ДЕСС реалізує державну політику у сфері міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав корінних народів (раніше йшлося лише про нацменшини). Окрім цього, структурні підрозділи ОВА у сфері етнополітики стали підзвітними ДЕСС.

8 жовтня 2025 року уряд своєю постановою №1279 доповнив Положення про ДЕСС, розширивши її повноваження. Після внесених змін ДЕСС:

- аналізує становище корінних народів і національних меншин України;

- досліджує суспільні процеси у релігійній сфері;

- організовує та проводить релігієзнавчі експертизи із залученням фахівців і представників релігійних організацій;

- видає обов’язкові приписи для усунення порушень законодавства про свободу совісті та діяльність релігійних організацій;

- розглядає факти використання релігійних структур для поширення ідеології «русского міра»;

- здійснює перевірку можливих зв’язків українських релігійних організацій із іноземними, діяльність яких заборонена в Україні;

- погоджує в індивідуальному порядку взаємодію (зокрема контакти чи співпрацю) з іноземними релігійними організаціями, що перебувають під забороною в Україні.

Також у документі закріплено, що накази ДЕСС, які мають статус адміністративних актів, ухвалюються, набирають чинності, виконуються та можуть бути оскаржені відповідно до процедур, встановлених законом про адміністративну процедуру.

Попри запроваджені зміни та розширення повноважень ДЕСС, у травні 2025 року парламентський Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики офіційно констатував, що діяльність ДЕСС із виконання закону «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» є недостатньою.

Комітет звернувся до Кабінету міністрів України з проханням посилити інституційну спроможність ДЕСС. «Комітет визнає, що нестача фахівців, обмежене фінансування та ресурси ускладнюють ефективне реагування на виклики у сфері свободи совісті, що, в свою чергу, перешкоджає повноцінній реалізації Закону», — зазначалося у повідомленні.

У відкритому доступі немає інформації про відповідні дії Кабміну для розв'язання цього запиту. Ба більше, незважаючи на суттєве розширення функцій ДЕСС у 2025 році, видатки державного бюджету на 2026 рік не були збільшені та залишилися на рівні попереднього року — 64 млн грн.

До того ж у ДЕСС заявляли про недостатність кадрового забезпечення. У червні 2026 року голова ДЕСС Віктор Єленський також повідомляв, що відомство потребує збільшення штату центрального апарату, оскільки на Службу покладено нові функції, виконання яких потребує залучення відповідних фахівців. «Наприклад, тепер саме голова ДЕСС буде очолювати двосторонні міжурядові комісії із забезпечення прав національних меншин, а саме українсько-угорської, українсько-румунської, українсько-словацької та українсько-німецької. Також ДЕСС відповідатиме за запобігання та протидію мови ворожнечі, питання недискримінації тощо», — розповів він.

У 2023 році чисельність працівників ДЕСС становила 37, у 2024 році їх планували збільшити до 57 штатних, а у 2025–2027 роках запланована чисельність становила 41 особу.

Отже, після 2022 року ДЕСС справді отримала більше повноважень. Водночас кадрове й фінансове забезпечення не було приведене у відповідність до нових функцій, що підтверджується як висновками профільного парламентського комітету, так і публічними заявами керівництва самої служби. Відтак обіцяний результат посилення органу, здатного «реально захищати права та законні інтереси українців» досягнуто не було. Обіцянці присвоєно статус «не виконано».