Шмигаль у програмі уряду обіцяє забезпечити створення нової системи держконтролю у сфері безпеки харчових продуктів, кормів, здоров'я та благополуччя тварин

Аналізуючи кожен із напрямків розвитку Держпродспоживслужби окремо, можна прийти до наступних висновків:

Посилення інституційної спроможності Держпродспоживслужби — частково виконано:

Наказом Мінекономіки від 5 січня 2022 р. № 10-22 затверджено довгостроковий план державного контролю, який зобов'язує Держпродспоживслужбу щороку звітувати перед Кабміном. Утім станом на 2024 рік Єврокомісія не визнавала інституційну реформу виконаною та продовжувала наголошувати на її важливості.

Перегляд контрольних функцій і скорочення надлишкових — частково виконано:

Постанова КМУ № 303 від 13 березня 2022 р. фактично призупинила більшість перевірок через воєнний стан — запроваджено мораторій на заходи держнагляду. У 2024 році Держпродспоживслужба ініціювала передачу функції реєстрації аграрної техніки до МВС. Системного перегляду функцій поза воєнними обмеженнями, однак, не відбулося.

Перехід на широке консультування, навчання та допомогу бізнесу — не підтверджено:

Довгостроковий план містить згадку про консультативно-профілактичну складову, проте без конкретних механізмів реалізації. Задокументованих даних про системний перехід до консультативної моделі немає.

Повноцінний перехід до ризикоорієнтованого контролю — частково виконано:

Постанова КМУ № 102 від 9 лютого 2022 р. запровадила ризик-орієнтований підхід до планових перевірок органічного виробництва. У листопаді 2021 р. проведено міжнародний онлайн-захід з впровадження відповідних концепцій. Однак зміни охопили лише окремі сфери — про повноцінний перехід говорити не можна.

Діджиталізація адміністративних послуг і ключових процесів — частково виконано:

Реєстрацію харчових потужностей переведено на портал Дія. Запущено оновлений реєстр операторів ринку (agro-id.gov.ua), реєстр експортних потужностей розміщено на data.gov.ua. Наказом від 8 грудня 2022 р. затверджено технологічну картку послуги, у 2024 р. оновлено правила ведення реєстру. Водночас ЄК у 2024 р. зажадала оновити Систему повідомлень про хвороби тварин і об'єднати бази даних із безпечності харчових продуктів — цього зроблено не було.

Дерегуляція у сфері державної санепідекспертизи — виконано:

Закон № 2573-IX від 6 вересня 2022 р. «Про систему громадського здоров'я» скасував необхідність отримувати висновок держсанепідекспертизи для виробників і імпортерів нехарчової продукції. Закон 1994 року втратив чинність. Дублювання наглядових функцій усунуто.

Затвердження уніфікованих актів для всіх сфер держнагляду — виконано:

Рядом наказів Мінагрополітики, Мінекономіки та МОЗ у 2020–2023 рр. запроваджено уніфіковані форми актів перевірок. Відповідно до закону № 877, посадові особи зобов'язані використовувати лише ці форми; без оприлюднених актів орган не має права проводити перевірки.

У 2023 році задля повної реформи Держпродспоживслужби Єврокомісія радила звернути увагу на такі пункти:

- відсутність прогресу в частині імплементації Спільної Аграрної Політики (САР);

- вказано на те, що проєкт Закону «Про об’єднання сільськогосподарських виробників» лише частково відповідає актам права ЄС;

- повна відсутність первинного законодавства в фітосанітарній сфері;

- реформа органів, які відповідають за безпечність харчової продукції (зокрема, ДПСС).

Стосовно конкретних кроків, Єврокомісія зазначила, що варто:

- організувати надійний нагляд за хворобами тварин та вакцинацією;

- оновити і забезпечити повну функціональність Системи повідомлень про хвороби тварин;

- привести у відповідність до законодавства ЄС державний контроль стосовно реєстрації та ідентифікації тварин;

= об’єднати між собою бази даних про безпечність харчових продуктів;

- привести до стандартів ЄС структуру лабораторної мережі;

- вдосконалити контроль за ГМО;

- тісно координувати з ЄС свої міжнародні торговельні переговори, щоб гарантувати, що коли Україна приєднається до ЄС, зобов’язання України були сумісні з зобов’язаннями ЄС;

- зняти заборону на експорт лісу.

Окремі кроки зроблено: дерегуляція санепідекспертизи та уніфікація актів є реальними здобутками. Проте за оцінкою Єврокомісії, сукупні зміни не призвели до сталих якісних перетворень системи.

Як останнє підтвердження незавершеної роботи над новою системою контролю та Держпродспоживслужби в цілому, можна згадати про Проєкт Закону про імплементацію законодавства Європейського Союзу стосовно вдосконалення регулювання сфер санітарних та фітосанітарних заходів, що був поданий лише 9 березня 2026 року та названий Міністерством економіки, довкілля, та сільського господарства ключовим. Документ спрямований на приведення національного законодавства у відповідність до норм ЄС у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної та фітосанітарної політики. Потребу в таких змінах, зокрема, відзначила Європейська Комісія за результатами офіційного скринінгу та у звіті про прогрес України за 2025 рік.

Проєкт закону передбачає комплексне оновлення регулювання щодо безпечності харчових продуктів, кормів, здоров’я і благополуччя тварин, матеріалів, що контактують із харчовими продуктами, а також державного контролю та обігу ГМО. Пропонується гармонізувати термінологію та процедури авторизації харчових добавок і новітніх продуктів, запровадити відкритий державний реєстр, посилити вимоги до простежуваності та управління ризиками у харчовому ланцюгу. Окремий блок змін стосується удосконалення державного контролю, впровадження ризико-орієнтованих підходів, оновлення правил біобезпеки у тваринництві, вимог до інформації для споживачів та регулювання побічних продуктів тваринного походження відповідно до практик ЄС.

Таким чином, обіцянка Шмигаля не була виконана за час каденції його уряду, хоча для реформи було закладене певне підґрунтя.