Шмигаль у програмі уряду обіцяє уніфікувати та адаптувати законодавство щодо діяльності недержавних пенсійних фондів до законодавства ЄС

Пенсійна система європейського зразка базується на трьох рівнях: державна пенсія (солідарна), обов’язкові накопичення та добровільні внески. Обіцянка уряду стосувалася саме накопичувальних рівнів, де кошти громадян зберігаються у недержавних пенсійних фондах. Щоб ці гроші були захищені від інфляції та зловживань, українські закони мали стати такими ж суворими, як у Європейському Союзі, зокрема відповідати вимогам Директиви 2016/2341 (IORP II).

Першим інституційним кроком стало введення в дію Закону України від 12 вересня 2019 року № 79-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг». Цей документ ліквідував застарілу Нацкомфінпослуг і передав нагляд за пенсійними фондами професійному регулятору — Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Для звичайного вкладника це означало, що контроль за його заощадженнями почали здійснювати фахівці, які розуміються на інвестиціях та ринках капіталу.

Наступним етапом став Закон України від 22 лютого 2024 року № 3587-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління». Він запровадив поняття фідуціарних обов’язків — це юридична вимога до керівників фондів діяти виключно в інтересах вкладників, бути чесними та професійними. Також було введено вимоги до внутрішнього аудиту та управління ризиками, що є обов’язковим стандартом у ЄС для запобігання втраті активів через неефективне управління.

Однак головний документ реформи — Проєкт Закону про накопичувальне пенсійне забезпечення від 17 квітня 2023 року № 9212 — так і не став чинним законом. Саме цей документ мав запровадити обов’язкові накопичувальні рахунки для кожного українця та створити державну систему гарантування цих вкладів, яка б забезпечувала їхнє повернення у разі банкрутства фонду. Станом на 16 липня 2025 року цей законопроєкт не був остаточно ухвалений Верховною Радою України.

У підсумку, хоча уряд підготував частину технічних правил для роботи фондів, системна уніфікація не була завершена. В Україні не з’явилося цілісного закону, який би повністю копіював європейські гарантії безпеки пенсійних заощаджень. Учасники недержавних фондів досі не мають такого рівня захисту майнових прав, який вимагається законодавством ЄС, оскільки ключові ініціативи залишилися на стадії законопроєктів.

Оскільки системна уніфікація законодавства про недержавне пенсійне забезпечення та впровадження передбачених правом ЄС механізмів захисту інтересів учасників не відбулися до кінця каденції прем’єр-міністра, обіцянці присвоєно статус «не виконано».