Разумков у передвиборчій програмі пообіцяв впровадити невідворотність покарання для працівників прокуратури за перевищення службових повноважень

У передвиборчій програмі партії «Слуга народу» містилася обіцянка забезпечити невідворотність покарання працівників поліції, прокуратури та СБУ за перевищення службових повноважень.

За результатами моніторингу у 2026 році обіцянку визнано невиконаною. Варто зазначити, що відповідальність за забезпечення невідворотності покарання покладається не лише на народних депутатів, а й на правоохоронні органи та судову систему. Водночас депутати фракції партії «Слуга народу» несуть політичну відповідальність за реалізацію передвиборчих зобов’язань партії та ухвалення необхідних законодавчих змін.

З огляду на те, що це була партійна передвиборча обіцянка «Слуги народу», а належного забезпечення невідворотності покарання за перевищення службових повноважень не досягнуто, обіцянка отримує статус «не виконано».

Аргументи

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

19 вересня 2019 року Верховна Рада ухвалила Закон № 1032, спрямований на впровадження першочергових заходів із реформи органів прокуратури. Унаслідок законодавчих змін повноваження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП) були зупинені. Цей орган здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів.

КДКП відновила роботу лише 3 листопада 2021 року на підставі рішення від 26 жовтня 2021 року (офіційний аналіз КДКП за 2021–2023 роки). Таким чином, понад два роки — із вересня 2019-го до листопада 2021-го — її діяльність була фактично призупинена, що суттєво обмежило роботу відповідного дисциплінарного механізму.

За даними КДКП, протягом періоду з листопада 2021 року до кінця 2023 року до дисциплінарної відповідальності було притягнуто 263 прокурорів, 64 з яких звільнили. Скарг було більше 2 тис.

Зміна генеральних прокурорів і нестабільність системи

Упродовж 2019–2026 років в Україні неодноразово змінювалися генеральні прокурори. Часті кадрові зміни та резонансні скандали в органах прокуратури ставлять питання про сталість реформ і здатність системи забезпечувати належну відповідальність своїх працівників.

Руслан Рябошапка (2019–2020). Перебував на посаді близько шести місяців. Його звільнення відбулося на тлі критики результатів реформи прокуратури, зокрема щодо відсутності очікуваних результатів у притягненні прокурорів до відповідальності (BBC).

Ірина Венедіктова (2020–2022). Очолювала Офіс генерального прокурора в період до початку повномасштабного вторгнення та в перші місяці великої війни.

Андрій Костін (2022–2024). У жовтні 2024 року подав у відставку на тлі скандалу щодо оформлення інвалідності прокурорами (Reuters).

Руслан Кравченко (2025–2026). Звільненно на фоні корупційного скандалу “Карфаген”.

Самі кадрові зміни не доводять невиконання обіцянки, однак у поєднанні з резонансними скандалами та питаннями щодо ефективності дисциплінарних механізмів вони є підставою для оцінювання результатів реформ прокуратури.

Гучні скандали, пов'язані з прокурорами та Генеральною прокуратурою

Скандал щодо інвалідності прокурорів

16 жовтня 2024 року журналіст Юрій Ніколаєв оприлюднив інформацію про 49 прокурорів Хмельницької області, яким було встановлено інвалідність. Згодом кількість згаданих прокурорів зросла до 67. Серед них були представники керівництва обласної прокуратури (Перец.медіа).

За даними іншого матеріалу, інвалідність мали 33 із 61 прокурора Хмельницької області (Суспільне).

Скандал набув загальнонаціонального масштабу. За інформацією ТСН, МОЗ перевірило 437 прокурорів: у 316 випадках статус інвалідності було змінено, а 207 відповідних статусів скасовано (ТСН). За даними DW, загальна кількість прокурорів з інвалідністю в Україні перевищувала 500 осіб (DW).

Президент Володимир Зеленський публічно розкритикував ситуацію із соціальними виплатами керівникам державних органів. 22 жовтня 2024 року генеральний прокурор Андрій Костін подав у відставку (Reuters).

Результати перевірок і питання відповідальності. За даними громадської організації «Антикорупційний центр МЕЖА»., Офіс генерального прокурора не звільнив 74 прокурорів, яким МОЗ скасувало інвалідність. За позицією ОГП, саме скасування інвалідності не є автоматичною підставою для звільнення.

Справа про хабар за закриття кримінального провадження (2024)

16 липня 2024 року НАБУ і САП повідомили про викриття прокурорів Офісу генерального прокурора, яких підозрювали в отриманні 170 тисяч доларів США за ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. Одному з фігурантів повідомили про підозру за частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України (НАБУ).

За наведеними даними, Вищий антикорупційний суд ухвалив вирок 3 січня 2025 року, а апеляційний розгляд тривав до 21 серпня 2026 року (ВАКС).

Ця справа демонструє, що викриття ймовірного корупційного правопорушення саме по собі не означає негайного притягнення винних до остаточної відповідальності.

Спроби втручання в розслідування НАБУ (2019–2020)

У 2019–2020 роках виникали конфлікти між органами прокуратури та НАБУ щодо підслідності й передачі кримінальних проваджень. Окремі такі випадки критикували представники громадськості, які вбачали в них ризики втручання в незалежність антикорупційних розслідувань (Радіо Свобода, ЧЕСНО).

Ці епізоди доцільно розглядати в контексті ширшого питання про незалежність антикорупційних органів і можливість притягнення посадовців до відповідальності.

Скандал «Карфаген» (2026)

У вересні 2026 року в медіа з'явилися повідомлення про скандал під назвою «Карфаген», пов'язаний із розслідуванням імовірних хабарів від мережі кол-центрів. У публікаціях згадувалися представники Офісу генерального прокурора (Українська правда, BBC). Були арешти та затримання, а генпрокурор виїхав за кордон.