Порошенко у передвиборчій програмі пообіцяв сприяти інтеграції до європейської та євроатлантичної співдружності

29 серпня 2019 року народний депутат України Петро Порошенко разом із колегами по фракції «Європейська солідарність» зареєстрував законопроєкт №1206 «Про засади державної політики у сфері європейської інтеграції», який мав закріпити євроатлантичний курс на рівні закону. Не був ухвалений.

29 жовтня 2019 — разом із фракцією зареєстрував проєкт постанови №2327, який згодом був ухвалений як постанова ВРУ №327-IX «Про Заяву Верховної Ради України щодо першочергових кроків забезпечення євроатлантичної інтеграції України» (03.12.2019).

Фракція «Європейська солідарність» під лідерством Порошенка системно голосувала за проєкти, пов’язані з євроатлантичною інтеграцією, зокрема за звернення до НАТО щодо членства України (№9192, 10.04.2022).

28 лютого 2022 року Президент України Володимир Зеленський підписав офіційну заявку на членство України в Європейському Союзі.

8 та 13 квітня 2022 голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн передала президенту України Володимиру Зеленському першу, а потім і другу частину Опитувальника (questionnaire) Єврокомісії — це стандартна анкета, яку Комісія видає країні-апліканту після подання заявки на членство, щоб оцінити готовність держави до вступу. Його мета — з'ясувати, наскільки країна відповідає Копенгагенським критеріям (стабільні демократичні інституції, ринкова економіка, здатність виконувати зобов'язання членства).

Згідно з процедурою, до процесу заповнення опитувальника залучається Комітет ВР з питань інтеграції України до Європейського Союзу, зокрема, до надання інформації про адаптацію українського законодавства до права ЄС (acquis communautaire), що є ключовою частиною відповідей для Єврокомісії. У лютому 2022 року цей Комітет очолювала членкиня фракції «Європейська Солідарність» Іванна Климпуш-Цинцадзе.

23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС.

Фракція «Європейська Солідарність» під керівництвом Порошенка голосувала за євроінтеграційні законопроєкти, необхідні для виконання рекомендацій Єврокомісії.

Антикорупційні реформи

Закон №9534 — «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану». Після повторного ухвалення парламентом він став Законом №3384-IX від 20 вересня 2023 року. У законопроєкті №9534 Порошенко просив про єдиний виняток — для Збройних Сил (військовослужбовців), наголошуючи, що всі інші категорії чиновників мають подавати відкриті декларації. 22 депутати із фракції «Європейська Солідарність», включно із Петром Порошенком, голосували за.

Закон №3385-IX (№9587) — відновлення повноважень НАЗК щодо проведення перевірок декларацій та моніторингу способу життя (вересень 2023). Фракція «ЄС» дала 20 голосів, включно із Петром Порошенком.

Судова реформа та права людини

Зміни до чинного Закону «Про Вищий антикорупційний суд» ухвалені у 2024–2026 роках у рамках виконання рекомендацій Єврокомісії. Зокрема, Закон №3996-IX (щодо Громадської ради міжнародних експертів при відборі суддів ВАКС). Фракція «ЄС» голосувала більшістю голосів – 17 із 27, Петро Порошенко був відсутній.

Законопроєкт №13181 — про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Прийнято за основу. Фракція «ЄС» віддала 20 голосів, Петро Порошенко був відсутній.

Медіа та реклама

Законопроєкт №12253 — про внесення змін до Закону «Про рекламу» та інших законів. Прийнято за основу із доопрацюванням положень. Фракція «ЄС» віддала 14 голосів із 27, Петро Порошенко був відсутній.

Отже, Петро Порошенко та фракція «ЄС» дійсно сприяли інтеграції держави до європейської та євроатлантичної співдружності.

Обіцянка виконана.