Гройсман, Яценюк, Кличко... хто насправді допомагає біженцям?

Читать на русском

Майже 500 тисяч вимушених переселенців покинули свої домівки: народний контроль «Слово і Діло» промоніторив і зібрав найцікавіші обіцянки політиків щодо внутрішньо переміщених осіб.

Так, вже новообраний прем’єр-міністр Арсеній Яценюк пообіцяв, що Уряд надасть держдопомогу на шестимісячний період тимчасово переміщеним особам. 884 гривні для непрацездатних та 442 – для працездатних (за умови перебування на обліку в центрі зайнятості з метою отримання роботи).

А колишній віце-прем`єр-міністр України і новий спікер Верховної Ради Володимир Гройсман запевнив, що Уряд профінансує адресну допомогу переселенцям на оренду житла в повному обсязі.

«Механізм виплат цих компенсацій фактично вже є. Через департаменти соціального захисту вже можуть люди звертатися. Там є відповідна процедура, щоб не було зловживань. І таким чином люди можуть отримувати компенсацію за оренду житла на 6 місяців. Фінансування цих компенсацій буде забезпечено в повному обсязі», – повідомив Гройсман 7 жовтня.

Екс-міністр соціальної політики Людмила Денисова створила єдину інформаційну базу даних про взятих на облік внутрішньо переміщених осіб. Станом на 7 листопада 2014 року до бази було внесено 452 тис. 952 людини.

Для біженців, що переїхали до Києва, Віталій Кличко в свою чергу пообіцяв створити координаційний центр для допомоги переселенцям та малозабезпеченим.

«Ми домовилися створити координаційний центр, до якого будуть входити представники різних конфесій і церков, і у такий спосіб будемо об’єднувати наші зусилля щодо допомоги переселенцям і тим, хто її потребує», – сказав Кличко.

Та хоч уряд і намагається допомагати переселенцям, однак регіональний представник Управління Верховного комісара ООН у справах біженців Олдріх Андрисек переконаний- роботи почали занадто пізно. Зокрема облік переселенців необхідно було ввести ще півроку тому. І взяти за приклад грузинську систему обліку.

Читайте також: Як Квіт, Яценюк та Нищук борються з сепаратизмом

Як розповів Андрисек, у Грузії придумали систему комп'ютеризованих центрів з гарячою лінією і соціальними працівниками. Вимушених переселенців ставили на облік в телефонному режимі. В Україні ж за основу була прийнята паперова система, де чиновник на місцях заповнює анкету, витративши на це 20 хвилин, потім інша людина заносить дані в комп'ютер, після цього інформація передається не через інтернет, а на фізичному носії в потрібне місце. Тож на таку систему витрачається багато часу і може виникнути плутанина, переконаний комісар ООН у справах біженців Олдріх Андрисек.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: