Рівно рік тому, 13 квітня 2014, почалася антитерористична операція на сході України. Тодішній виконувач обов'язків Президента України Олександр Турчинов оголосив про рішення РНБО звільняти територію Донбасу від сепаратистів і терористів. З того часу багато чого сталося: загинули тисячі людей, держава витратила мільярди гривень, а багаторазові спроби відновити мир виявлялися марними.... Нічого з цього не змогло зупинити війну, яку ми називаємо антитерористичною операцією.
«Почати широкомасштабну антитерористичну операцію із залученням Збройних сил ... Ми не дамо Росії повторити кримський сценарій», - заявив в.о. Турчинов у своєму зверненні до народу України. А напередодні, 8 квітня, дав свою першу обіцянку щодо АТО - нормалізувати ситуацію у східних регіонах, де сепаратисти захопили адмінбудівлі. Виконати обіцянку Турчинову, звичайно ж, не вдалося.
До речі, на початку, його наслідували багато членів тимчасового уряду і парламенту, а також в.о. всіх інстанцій. У принципі, це не дивно, адже за півтора місяці країну очікували Президентські та місцеві вибори.
Рівно рік тому, 13 квітня, в.о. глави Адміністрації Президента Сергій Пашинський запевнив, що у східних областях України не буде повторення кримського сценарію. А заступник голови Дніпропетровської ОДА Геннадій Корбан, оголосив про створення спецбатальйону «Дніпро» для гарантування безпеки громадян та протидії диверсійним групам на території Дніпропетровської та сусідніх областей. Вже наступного дня, обіцянку Пашинського підхопили інші. Тарута пообіцяв не допустити панування терористів на Донеччині та не впорався, а Ляшко дав слово, що Луганщина буде залишатися у складі України.
Аби не відставати, Тимошенко кинулася створювати Рух національного опору. А губернатори - обіцяти, що не допустять тероризму у себе в областях. Наприклад, голова Черкаської обладміністрації, Юрій Ткаченко, заявив, що буде жорстко реагувати на прояви сепаратизму на території своєї області. До речі, «Слово і Діло» перевірило стан цієї обіцянки і з'ясувало, що за 2014 ОВС області фактів закликів до сепаратизму не фіксували та інформації за вказаними правопорушеннями до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносили.
У найближчі два місяці акценти не змінювалися. На місцях ініціювали створення блокпостів і територіальної самооборони. Центральна влада обіцяла дати відсіч зовнішньій агресії, реформувати ЗСУ та легалізувати батальйони спеціального призначення. Саме тоді, ще кандидат у Президенти Петро Порошенко за 3 дні до виборів дав свою відому обіцянку, що солдати української армії, які беруть участь у бойових діях, одержуватимуть 1000 грн в день уже з 26 травня 2014 року. Що сталося з цією обіцянкою ми знаємо: те саме, що і з запевненнями продати Roshen.
На початку літа ситуація в зоні бойових дій переломилася. Терористи стали активніше наступати, а політики давати дедалі більше обіцянок щодо постачання озброєння та допомоги українським бійцям. Саме тоді були озвучені доленосні обіцянки щодо статусу учасника бойових дій та закриття / посилення кордону з Російською Федерацією.
А далі, у вересні-грудні 2014 року, акценти помітно змістилися у бік допомоги від Євросоюзу та НАТО. Втім, глава уряду Арсеній Яценюк так само постійно обіцяв забезпечити солдатів то одягом, то технікою, то їжею. Напередодні парламентських виборів ні політичні партії, ні «мажоритарники» не цуралися темою АТО. Так, згідно з інформацією «Вістей» найбільш згадуваними словами у передвиборних програмах були «Україна» і «безпека», що красномовно підкреслює спекуляцію політичних партій на болючій темі.
У новому році політики робили ставку на отримання американського озброєння, введення військового стану та миротворчого контингенту ООН.
Експерти ж наголошують: протягом року тему антитерористичної операції порушували чи не всі політики. «За цей час на темі АТО встигли «попіаритися» майже всі політики. Починаючи від Президента Порошенка, який у передвиборчій гонитві обіцяв закінчити АТО, якщо не за лічені години, то за кілька днів, і, закінчуючи червневими обіцянками екс-міністра оборони Валерія Гелетея відсвяткувати парад Перемоги в українському Севастополі», - розповідає «Слову і Ділу» політолог Олександра Решмеділова.
На її думку, сьогодні у риториці політиків стали частіше звучати категорії «війна» і «країна- агресор». За словами експерта, Україна опинилася в тривалому військовому конфлікті і зараз його можливо тільки «заморозити» і зменшити кількість людських жертв.
«Український політичний спектр по відношенню до теми АТО так само можна розділити на «партії миру» і «партії війни». Це чітко було видно в їх передвиборній риториці: хоча, по суті, зараз ми бачимо, що Україну намагаються поставити на «військові рейки». Війна - це чудове виправдання для усіх проблем і недоліків в країні, а також для величезної діри у Держбюджеті», - каже політолог.
Очевидно, що зараз в країні хоч якесь, але перемир'я. Що ж до обіцянок, то за рік після початку антитерористичної операції ми повернулися до того, з чого почали: Порошенко обіцяє, що українські військовослужбовці найближчим часом отримають нову форму, Парубій - що всі добровольці отримають статус учасника АТО. Семенченко запевняє, що війна на Донбасі завершиться перемогою України, а Пашинський продовжує боротися з незаконними збройними формуваннями, тепер уже не сепаратистами, а «добровольчими батальйонами».
Анастасія Соснова, спеціально для «Слово і Діло»
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»