Олігархи – це влада, яка не контролюється державною владою і може впливати на політичну ситуацію в країні.
Про це «Слову і Ділу» під час дискусії «Війна за перерозподіл капіталів: політичні і безпекові наслідки» розповів політичний експерт Олексій Якубін, аналізуючи, чи може українська держава в нинішніх умовах існувати без олігархів.
«Олігарх і капітал – це різні речі. Олігарх – це не просто фінансова влада. Це влада, яка не контролюється державною владою. За певних моделей держава розуміється як феномен стаціонарних бандитів. В цьому контексті є поняття «захоплена держава». Це така система, яка виникає внаслідок того, що заможні люди, через корумповану систему виборів і купуючи політиків, допомагають цим політикам піти у владу», – розповідає Якубін.
За його словами, коли такі політики приходять до влади, вони починають змінювати політичну ситуацію під інтереси олігархів.
«В результаті, держава захоплена великим економічним тиском. Замість того, щоб працювати на інтереси соціальних груп, вони починають працювати на того, хто купує політиків. Саме тут з'являється «олігархія». Держава розуміється як приватна власність певних економічних агентів. Сам феномен олігархізації держави може бути в трьох вимірах. Захоплена держава, як така, що повністю підпорядковується тій чи іншій фінансової корпорації. Другий момент – адміністративний вплив, який свідчить, що держава захоплена по частинах. Частина корумпованих політиків приймає закони й нормативні акти, що дозволяють олігархам впливати на ситуацію. Останній момент – загальний вплив. Захоплюються в першу чергу ті органи, які мають більше повноважень, бо це веде до розмитості функцій», – пояснює він.
Зазначимо, деякі експерти вважаєть, що звільнення Ігоря Коломойського з посади керівника Дніпропетровської ОДА можна сприймати як сигнал для інших олігархів, і це є свідченням війни між владою та олігархами.
Сам Ігор Коломойський заявив, що жодної ворожнечі між ним і Президентом немає, а на місці Порошенка він би звільнив себе з посади набагато раніше.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»