Завищені очікування українців стосовно діяльності Верховної Рада 8-го скликання розвіялися вже на початку цього року. Пропрацювавши трохи більше місяця з кінця листопада 2014 року, нардепи не стали відмовлятися від традиційних новорічних і різдвяних канікул.
Аналізуючи перші 100 днів діяльності Верховної Ради, слід визнати: депутати не надто швидко намагаються втілити необхідні реформи в потрібні якісні закони, аби змінити життя своїх виборців на краще. Натомість народні обранці не минали жодного приводу, аби не попіаритися у різний спосіб: то влаштовуючи емоційні бійки в кулуарах, то реєструючи скандальні законодавчі ініціативи. Ще одним недоліком роботи нової ВР стали прикрі випадки так званого «кнопкодавства» та пропуски сесійних засідань парламенту. Багато хто з громадян, голосуючи на позачергових виборах за ту чи іншу політичну силу, сподівався більше ніколи не побачити ганебних прикладів поведінки своїх обранців у стінах парламенту.
До слова, слід визнати й деякі позитивні сторони в роботі Верховної Ради 8-го скликання. По-перше, після тривалих перемовин парламентарі швидко ухвалили рішення щодо створення коаліційної більшості, досить швидко обрали склад нового Кабінету міністрів та навіть ухвалили програму реформ уряду на увесь наступний рік. По-друге, серед позитивів слід відзначити й позитивне голосування за проект Державного бюджету на 2015 рік. Щоправда, сам процес підготовки і розгляд документу відбувся зі значними порушеннями, що призвело до недосконалості самої процедури голосування і якості самого документа, однак Україна таки отримала основний фінансовий документ на поточний рік.
Слід також визнати і той факт, що в нинішніх непростих обставинах війни та економічної кризи, парламент досить рішуче, хоча й з деяким запізненням реагує на усі виклики, які постали перед Україною.
Що ж стосується довгоочікуваних реформ – то в цій царині справи йдуть занадто повільно. Кожна законодавча ініціатива, пов’язана із суттєвими змінами в житті як кожного українця, так і держави в цілому – приймається щонайменше не так швидко, як хотілося б. Окремі питання – відверто блокуються, деякі реформи – потребують суттєвого доопрацювання. Крім того, народні депутати змушені вирішувати й низку інших невідкладних поточних завдань, таких як кадрові питання (наприклад, відставка Генпрокурора та голови НБУ), вирішення проблем, пов’язаних із ситуацією в зоні бойових дій на Донбасі – це і мобілізація, введення воєнного стану, миротворчого контингенту, поставки летальної зброї з-за кордону.
Тож значним переліком законів, які б забезпечили юридичну базу для проведення ключових реформ нинішня «100-денна» Верховна Рада похвалитися не може. Пропонуємо до уваги читачів ТОП-5 ключових рішень Верховної Ради за останні 100 днів, які, на нашу думку, стали знаковими кроками на початку серйозних перетворень у державі:
-
Скасування позаблокового статусу України. Саме даний крок є першим суттєвим рішенням на найвищому рівні для появи можливості в майбутньому долучитися до НАТО. Події на сході України та протистояння із Росією змушує українських політиків задуматись над безперспективності так званого «позаблокового статусу» та пошуку нових шляхів посилення обороноздатності та безпеки нашої країни.
-
Позбавлення депутатської недоторканності. 2 лютого 365 народних депутатів проголосували за законопроект №1776 «Про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України та суддів)», який є першим кроком на шляху до скасування так званого депутатського імунітету. У разі позитивного висновку суддів Конституційного суду, Верховна Рада може повернутися до розгляду цього питання вже у вересні 2015 року. Щоправда, згідно із процедурою внесення змін до Конституції, аби остаточно позбавити себе недоторканності, дане рішення мають підтримати 300 народних обранців.
-
Перші закони для реалізації судової реформи. У лютому народні депутати 251 голосами підтримали президентський законопроект №1656 «Про забезпечення права на справедливий суд». Зокрема, законом передбачається конкурсний відбір суддів, їх повна переатестація, чіткий перелік можливостей відсторонення суддів та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. В сукупності із проведення люстрації, даний закон є одним із перших кроків на шляху реформування судової гілки влади в Україні. Слід також відзначити, що ухвалений закон дійсно створив умови для якісної зміни суддівського корпусу, однак не вивів суди з-під президентського впливу.
-
Децентралізація. Закон «Про засади державної регіональної політики» був прийнятий Верховною Радою 5 лютого та створює законодавчу основу для реалізації нової державної регіональної політики. Фактично мова йде про перший крок на шляху децентралізації – надання більше владних та фінансових повноважень місцевих органам влади. Прийняття даного закону передбачено у рамках виконання угоди про Асоціацію України з ЄС.
-
Прийняття закону «Про відкритість використання публічних коштів». Даний закон Президент Петро Порошенко підписав 3 березня. Документ регламентує вичерпний перелік публічних коштів, які тепер підлягають обов’язковому оприлюдненню для громадськості безкоштовно на єдиному веб-порталі. До цього переліку належать кошти державного та місцевих бюджетів, кредитні ресурси, надані під державні та місцеві гарантії, кошти Національного банку та інших державних банків, державних цільових фондів, Пенсійного фонду та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також кошти суб’єктів господарювання державної і комунальної власності, отримані ними від їхньої господарської діяльності. На думку представників громадськості, даний закон, який, щоправда, вступить у силу через 6 місяців, забезпечить значно більше можливостей та інструментів для подолання системної корупції в органах влади на усіх рівнях.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
***
Редакція «Слово і Діло» може не поділяти точку зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»