Експерт: Статус союзника поза НАТО – політичний тиск на Путіна від США

Останнє слово щодо статуса союзника поза НАТО залишається за президентом США й це те, що відрізняє цей формат співпраці від звичайного членства в НАТО.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник та експерт з міжнародної безпеки Євген Жеребецький.

«США створює свого роду запобіжний захід та демонструє Росії, що якщо Росія вдасться до масштабної агресії, то Україна зможе отримати військову допомогу від США. Фактично, США виконує певні гарантії, які мають бути реалізовані згідно Будапештського меморандуму перед Україною. Але, практично, не думаю, що навіть, якщо буде рішення Палати, то відразу буде надіслано до України велику кількість військової зброї. Це свого роду, зі сторони США – політичннийй тиск та провокація для Росії», – вважає Руслан Бортник.

Слід відзначити, що у 2008 році після Бухарестського саміту Україна так і не отримала плану дій щодо членства в НАТО через потужні російські протести та нерішучість деяких членів Альянсу.

«На 100% Україна не може розраховувати на підтримку, тому що немає односторонніх зобов’язань для США. Союзники можуть воювати, а можуть не воювати. Останнє слово залишається за президентом США. Це те, що відрізняє цей формат співробітництва від звичайного членства в НАТО», – підсумовує Жеребецький.

Зауважимо, що за чинного президента Барака Обами лише Афганістан отримав цей статус.

Читайте також: Яресько переконана дефолту не буде, але гроші у МВФ просить

Відзначимо, що статус поза НАТО раніше отримали такі країни, як Австралія, Єгипет, Ізраїль, Південна Корея і Японія. За президентства Білла Клінтона до них додалися Йорданія, Нова Зеландія та Аргентина.

Під час президентства Джорджа Буша-молодшого список поповнився Бахрейном, Філіппінами, Таїландом, Кувейтом, Марокко та Пакистаном.