Казус «недолюстрованих»?

В останні два тижні сталися події, які можна вважати першими суттєвими кроками «контрреволюції» в дії. 17 листопада Верховний суд на своєму засіданні розглянув питання про вади нового закону «Про очищення влади», в якому судді знайшли загрози щодо обмеження незалежності судової влади в Україні.

На тому ж засідання, судді Верховного суду більшістю голосів прийняли рішення звернутися до Конституційного суду з проханням перевірити на відповідність Конституції окремих положень закону «Про очищення влади».

До речі, це не єдине звернення до КС з приводу відповідності закону про люстрацію нормам Конституції. Раніше із аналогічним поданням до КС звернулася Служба зовнішньої розвідки.

Ще однією кричущою подією стало рішення Харківського окружного адміністративного суда від 25 листопада, яким було прийнятоперше судове рішення про поновлення на посаді працівника прокуратури, звільненого на підставі закону «Про очищення влади». Таким чином, завдяки рішенню суду, на роботі був відновлений Володимир Суходубов, який до звільнення займав посаду начальника відділу по роботі з кадрами прокуратури Харківської області. Постанова суду підлягає негайному виконанню, до того ж суд зобов’язав прокуратуру відшкодувати пану Суходубову середній заробіток за час вимушеного прогулу у період із 23 жовтня по 24 листопада. Найцікавіше те, що у резолютивній частині суд посилається на ряд статей КАСУ, однак детального правового обґрунтування свого рішення суд поки що не оприлюднив.

Це вже прецедент, який дасть поштовх в подальшому саботувати вимоги закону про люстрацію і поновлювати на посадах сумлінних виконавців злочинних наказів колишньої влади екс-президента Віктора Януковича. До речі, нові рішення судів не за горами – таким же чином оскаржує своє звільнення згідно норм закону про люстрацію і прокурор Сумської області Володимир Петров.

Щоправда, і Президент, і представники нової влади налаштовані оптимістично. Зокрема, під час своєї промови на урочистому першому засіданні Верховної Ради 8-го скликання, пан Порошенковизнав, що найважче доведеться із реформуванням судової системи. «Наші, вибачте на слові, «папєрєднікі» завбачливо окопалася в судах, а саме: нашпигували їх своїми людьми, які тепер перетворюють ці суди в адвокатуру із захисту прав та інтересів одіозних представників колишнього режиму. Судова система, яка більшою мірою, ніж будь-що, потребує санації, катарсису, – цьому очищенню чинить найбільший спротив», - наголосив Президент, пообіцявши подавати законопроекти у ВР щодо впровадження судової реформи в екстреному порядку.

Про серйозність намірів пана Порошенка свідчить підписане ним 24 листопада розпорядження, вякому визначено термінита уповноваженіорганидляперевіркивідповідно до закону«Про очищення влади» посадових осіб, призначення і звільненняяких здійснюєтьсяГлавою держави. Мова йде про перевірку чиновників у таких структурах як СБУ, розвідка, Генпрокуратура, Держохорона, Держуправління справами, Адміністрації Президента, Нацкомісій та ін.

В свою чергу, вже вдруге обраний більшістю нардепів нової Ради прем’єр-міністр Арсеній Яценюкне зміг утриматися від того, аби не похизуватися кількісними результатами від впровадження у дію закону про люстрацію. За його словами, урядом було звільнено близько 28 тисяч державних чиновників.

Однак постає цілком логічне питання: як у законний спосіб потрібно протидіяти тим суддям та представникам старої провладної системи, яким вдалося так швидко вчинити перші організовані кроки із вимогою скасувати деякі норми закону про люстрацію? Вочевидь, єдиної системної відповіді на це запитання поки що немає.

І Президенту, і парламенту, і виконавчій владі потрібно спільно допрацювати закон «Про очищення влади», або винайти юридичний механізм, який би унеможливив супротив виконавців волі попередньої злочинної влади. Потрібно нарешті визнати, що процес очищення влади не тільки повинен відповідати усім законним нормам демократичних процедур, але й гарантувати виконання певних моральних імперативів, які й дали початок процесу люстрації в Україні.

У разі, якщо цього не зрозуміє ані нинішня влада, ані уламки попереднього режиму, які щосили намагаються утриматися при своїх посадах – тоді знову «заговорить» вулиця. Скоріше за все, це вже будуть не мирні акції протестів, і навіть не протистоянні у вуличних бійках із представниками правоохоронних органів. Майже із стовідсотковою впевненістю можна припустити, що колишніх суддів та правоохоронців судитимуть «народні трибунали», щось на кшталт судів Лінча, популярних у США наприкінці 19 сторіччя.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...