Верховна Рада 8-го скликання: спринтерський забіг чи марафонська дистанція?

Читать на русском

Вже за кілька днів українці оберуть нову Верховну Раду. Очевидно, що депутатський склад нового скликання парламенту буде найбільш строкатим за своїми поглядами, адже вперше парламентські вибори відбуваються на вимогу революційного часу. 

Нагадаємо, саме дострокові парламентські вибори були однією із головних вимог революційного Майдану. Щоправда, під час Революції Гідності громадяни вимагали провести вибори за новим виборчим законодавством. Проте нинішня влада не поспішала змінювати правила виборчих перегонів – мовляв, занадто непевна ситуація в країні, а саме суспільство поки що неготове до таких змін.

В середовищі експертів все частіше лунають прогнози стосовно недовготривалості каденції Верховної Ради 8-го скликання, яку українці оберуть 26 жовтня. За найоптимістичнішими прогнозами – новому парламенту дають всього 1-2 роки. «З точки зору продуктивності та конфліктності новий парламент буде одним із самих неефективних і ситуативних. Якби у глави держави було стратегічне прагнення об'єднати депутатів не для реалізації власних інтересів, а реалізації інтересів країни, то можливо, що цей парламент мав би шанси на тривале існування. Але ви розумієте, влада не пропонує нових цивілізаційних орієнтирів для держави. Вони занадто приземлені, меркантильні, і не відчувають ту країну, якої вони намагаються керувати», - вважає політолог Костянтин Матвієнко. Таку ж точку зору поділяє й політолог Тарас Березовець: «Наступний парламент буде короткограючим: відпрацює від шести місяців до максимум двох років. Тому що групи, які до нього зайдуть, будуть різними за своїми політичними інтересами».

Проте, є й інші думки: мовляв, все залежатиме від поведінки самих депутатів, здатності до проведення реформ, готовності до компромісів із Президентом та ситуацією у зовнішньополітичних подіях. «Зараз дуже часто звучать думки, що цю Раду обирають на півроку чи на рік. Такі вислови не мають обґрунтування і існують через велику недовіру до держави, політиків і учасників виборчої кампанії. Я не бачу підстав, щоб говорити про можливі дострокові вибори в ВР. Але я бачу підстави говорити про те, що буде величезне розчарування в суспільстві результатами виборів. Причина перша, пройде когорта старих одіозних політиків. Друга — цей парламент захопиться поверхневими змінами і не покаже системного і глибокого результату по окремим реформам, які зараз потребує суспільство», - заявив в інтерв’ю інформаційному порталу «Слово і Діло» голова Комітету виборців України Олексій Кошель. Додам також, що багато чого залежатиме і від того, як розгортатимуться військові дії на Донбасі.

Нагадаємо, нинішня Верховна Рада 7-го скликання пропрацювала всього 2 роки – останні парламентські вибори відбулися у жовтні 2012 року. Тож спробуємо проаналізувати, які шанси у нової Верховної Ради повторити долю своєї попередниці. Для цього використаємо один із методів аналізу, який використовується у процесі стратегічного планування – SWOT-аналіз.

Досліджуваний об’єкт – Верховна Рада 8-го скликання, моделювання поведінки якої ми визначимо за 4-ма наступними категоріями:

Сильні сторони (strengths):

  • Найочевиднішою сильною стороною нової Верховної Ради є те, що вона почне діяти саме після Революції Гідності. В країні почалися зміни у самому понятті політичної відповідальності – і передусім це торкнеться майбутніх народних депутатів. Крім того, навіть ті народні депутати, які вже вкотре отримають мандат довіри від виборців у новому парламенті – будуть дещо обережніше діяти і приймати свої рішення стосовно того чи іншого політичного кроку.

  • Проривом у новій ВР можна вважати появу певної кількості нардепів із середовища громадських активістів, журналістів, медівників. Як мінімум 20 нардепів у новому парламенті будуть представляти громадський сектор. Окрім цього в списках партій Блоку Петра Порошенка, «Народного фронту», «Громадянської позиції Анатолія Гриценка», «Самопомочі», «Батьківщини» є кандидати, які гарно зарекомендували себе під час Революції Гідності і на фронті під час бойових дій на Донбасі. Очевидно, ці люди будуть найменше піддаватися корупційним впливам, а також не даватимуть зайвого приводу нудьгувати колишнім корупціонерам.

  • Нарешті в парламенті може з’явитися велика пропрезидентська фракція та можливо – стабільна коаліція. А це шанс налагодити ефективну роботу із реформування держави. Якщо кожен із союзників пропрезидентської фракції БПП – а це, наймовірніше, будуть «Народний фронт» та «Самопоміч» - знайдуть собі відповідне місце для максимально вдалої реалізації програми перетворень у країні, тоді Верховна Рада 8-го скликання може увійти в історію України як найбільш ефективна у реформуванні держави.

Слабкі сторони (weaknesses):

  • Найбільш слабка сторона нової ВР – це брак часу. Він грає і проти парламентарів, влади, і проти держави загалом. Особливо слабкою ВР 8-го скликання буде у період так званих «коаліційних торгів»: коли основні гравці вирішуватимуть по суті технічні питання для країни, але важливі для їхнього політичного майбутнього, тобто – ділитимуть посади. Не секрет, що саме цей етап у 2005 році був найбільш згубним для всієї країни. Тоді, після перемоги Помаранчевої революції та шаленого кредиту довіри Президенту Віктору Ющенку розпочалася так звана «коаліціада», або просто банальні підкилимні війни між колишніми соратниками. Так, спочатку це призвело до перезавантаження парламенту у 2007-му році, а потім – і до реваншу Партії регіонів.

  • Незмінена система виборів приведе до нового парламенту щонайменше 190 депутатів-мажоритарників. В певний момент – відчуваючи політичну доцільність – ця велика група нардепів може розпочати власні політичні ігри. Тобто, такі явища як «тушки», перебіжчики, кишенькові групи народних депутатів, які намагатимуться виторгувати собі якомога більші преференції – нікуди не зникнуть. Це може бути додатковим гальмом для голосування стратегічно важливих законів у ВР 8-го скликання.

  • Не мине новий парламент і доля усіх попередніх. Хоч і у меншій кількості, проте у ньому будуть присутні все ті ж нардепи, які вже не раз зраджували інтересам держави – передусім, голосуючи за «диктаторські» закони від 16 січні 2014 року, блокуючи голосування за парафування угоди про Асоціацію із ЄС і т.д. Цього разу ця група нардепів може зіграти роль відвертої 5-ї колони в хижих інтересах Росії. Це ще одне джерело для дестабілізації ситуації у країні.

  • Досі ми спостерігаємо чіткий вплив олігархів на формування виборчих списків усіх політичних сил, які потраплять до парламенту, а також участь у підтримці багатьох кандидатів-мажоритарників. Це означатиме, що у депутатському корпусі зберігатимуться групи впливу, що у ключові моменти може стати негативним чинником у діяльності і ефективності нового парламенту.

Можливості (opportunities):

  • Найбільшоюможливістюдлясвого ефективногофункціонування, азначить - іреальностізбереженняповноваженьнавесьтермін каденціїВР8-го скликанняє проведеннявкрайнеобхіднихдлядержавиреформ. Якісаме реформи мають бутиреалізованіпершими- цевжевирішатьсаміпарламентарії, але, безумовно, вжедо кінця 2014року цейпроцес повиненстартувати.

  • У Верховної Ради 8-го скликання є всі передумови стати справжнім центром прийняття рішень і дискусійним майданчиком для змін у країні. Якщо налагодити цей процес і зробити його максимально відкритим, в купі із відсутністю популізму – то це гарантуватиме як мінімум поступове зниження радикальних тенденцій у суспільстві. Тобто, поверне Україну до певного цивілізованого політичного дискурсу. Погодьтеся, ну не може країна вирішувати власні проблеми, щорічно влаштовуючи новий Майдан.

  • Є шанс на те, що у Раді писатимуться більш якісні законопроекти. Не через те, що нині бракує фахових юристів, а саме по тій причині, що у парламент прийдуть народні обранці, які безпосередньо знають проблеми у тому чи іншому секторі суспільно-політичного життя. Скоротиться певна дистанція, яка існує між реальними проблемами громадян та баченням їх розв’язання на законодавчому рівні.

Загрози (threats):

  • Занадто сильна підтримка дій Президента, або навпаки – жорсткий супротив його діям. У першому випадку – це призведе до поступової централізації влади із можливими авторитарними елементами управління. У другому випадку – до чергової перезагрузки парламенту 8-го скликання.

  • Занадто велика вірогідність «броунівського» руху в середовищі депутатів. Тобто, ми отримаємо і певну кількість колишніх «регіоналів», представників Радикальної партії Олега Ляшка, строкату команду від БПП, можливе проходження мажоритарників від «Свободи». Крім того, серед нардепів з’являться колишні командири добровольчих батальйонів, тобто певні мілітаристські елементи, що безумовно також матиме свій вплив на діяльність ВР.

  • Не варто забувати, що кількість нардепів у ВР 8-го скликання не змінилася – відповідно за Конституцією їх досі 450. А от вибори відбудуться далеко не у всіх мажоритарних округах через ситуацію із військовими діями на Донбасі та окупацією Криму. Таким чином, нова ВР не дорахується близько 30 представників від одномандатних округів на цих територіях (12 округів – у Криму, 8 – на Донеччині, 6 – на Луганщині). Загалом, близько 4,6 мільйонів українців, за даними мережі «Опора», не зможуть проголосувати через військові дії на Донбасі. . Це означає, що частина України не буде представлено у парламенті, що залишається приводом до певних юридичних наслідків та загроз.

  • Ще однією загрозою є те, що серед кандидатів у нардепи дуже мало представлено спеціалістів із різних видів реформ. Насамперед, не зрозуміло, хто з депутатів очолить ініціативні групи по розробці реформи у податковій сфері, місцевого самоврядування, ЖКГ та ін.

  • Занадто високі очікування виборців. Так, дійсно, в черговий раз українці очікують занадто багато від нового складу парламенту. Очевидно, що дива не буде: це може спровокувати нові вуличні протести, які ґрунтуватимуться не тільки на політичних вимогах, а стосуватимуться передусім вирішення нагальних економічних та соціальних проблем.

Як бачимо із проведеного нами аналізу, у нової ВР за кількістю пунктів переважають слабкі сторони та очевидні загрози. Тож висновок один: у народних депутатів буде дуже обмежений часовий ресурс, аби проявити свої сильні сторони та повноцінно скористатися наявними можливостями. Передовсім це стосується ефективності впровадження реформ. У Верховної Ради 8-го скликання буде всього декілька місяців аби переконати виборців у ефективності та потрібності своїх законотворчих дій. Інакше парламент може стати ще одним джерелом нестабільності та додатковим гальмом на шляху до змін у країні. А це відкриває шлях до ще однієї прихованої загрози – можливості узурпації влади та диктатури Президента, - мабуть, найбільш песимістичного сценарію для нинішньої України.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...