Нещодавно на одній із своїх відкритих лекцій в Україні відомий професор Півночно-Західного університету (Чикаго, США) Георгій Дерлугян розповів, що однією із ключових особливостей становлення політико-партійної системи в Грузії стали її знатні родини, довкола яких спочатку і формувались ті чи інші партійні утворення.
В Україні ситуація інакша: у нас окремі суб'єкти впливів спочатку об'єднались у «фінансові родини», а потім намагались і намагаються раз по раз конвертувати свій капітал в політичне представництво на місцях або ж чиновницькі мандати на центральному рівні.
Влучним прикладом в даному контексті може слугувати низка волинських народних депутатів в особі засновників групи «Континіум», одним із найзагадковіших представників якої є нині діючий народний депутат і кандидат по рідному для себе мажоритарному округу №21 (колись тут обирався нардепом соратник Арсенія Яценюка Микола Мартиненко) з центром в м.Ковель Волинської області Степан Івахів.
Напередодні виборів ми аналізували хто з можливих претендентів на крісло депутата може скласти конкуренцію Степану Петровичу на дострокових парламентських виборах 2014 року. Однак нині, коли повний список кандидатів по 21 округу відомий, стає чітко зрозумілим те, що як і у 2012-му, до цієї виборчої кампанії соратник Ігоря Єремеєва Степан Івахів гарно підготувався, домовившись про відсутність серйозних політичних опонентів від інших політичних партій.
Можливо саме з цим і пов'язаний той факт, що в межах відповідного округу ЦВК зареєструвала найменшу кількість кандидатів в депутати у порівнянні з іншими одномандатними округами Волині. А значить вірогідність того, що хтось із них складе таку ж серйозну боротьбу як на виборах 2012 року йому нав'язав депутат Волинської обласної ради Ігор Гузь дуже мала.
Але з яким багажем власної ефективної роботи у парламенті йде до своїх виборців Степан Петрович?
Зрозуміло, що як і у 2012 команда Івахіва візьме на озброєння благодійні дарунки, помпезні відкриття майданчиків, дитячих садків... Але що за спиною нині діючого народного обранця в частині виконання його передвиборчих обіцянок? Адже лише протягом 2012-2014 системою народного контролю «Слово і Діло» було зафіксовано близько 27 його обіцянок.
Виявляється, за підсумками 2 років роботи у парламенті, за спиною волинського нардепа Івахіва куди менше виконаних обіцянок, аніж зароблених статків. А якщо бути взагалі точним, то жодної виконаної обіцянки. Однак Степан Петрович не дотримав власного слова, коли говорив 1 квітня 2014 року, що якщо почнеться війна, то він одягне форму і піде на передову. Так же само як і не виконав власної обіцянки щодо створення в разі проходження до нового парламенту VII скликання депутатської групи «За розвиток поліських територій».
Однак про них у програмі уже новоспеченого кандидата в народні депутати Іваха немає жодної мови. Натомість, згадується прагнення реалізувати програму «Ковель — Європейське місто», розробити законодавчі зміни з приводу диверсифікації джерел енергозабезпечення, законодавчого захисту волинських лісів від вирубування, розвиток інженерно-транспортної інфраструктури Волині.
Прагматичні та актуальні речі, погодьтесь. Якби не той факт, що з усім цим Степан Петрович йшов на вибори 2012 року і що так і залишилось в процесі виконання, не знайшовши жодного вирішення ані в законодавчих ініціативах народного обранця, ані конкретних рішеннях з боку влади. Хоча, судячи з усього, це мало хвилює волинського виборця. Сьогодні він радо приймає дарунки від фонду Івахіва та слухає все ті ж обіцянки не задумуючись над тим, що все це нічого у порівнянні із тими видатками, які здійснює держава і її громадяни на Верховну Раду України і таких от безвідповідальних депутатів як Івахів.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»