Відкриті списки? Ні, не чули

Найбільш песимістичні прогнози експертів з приводу проведення виборів до Верховної Ради справдилися. Обиратимуть народних депутатів за старою змішаною виборчою системою: тобто 50% за закритими партійними списками, ще 50% - на мажоритарних округах.

14 серпня – саме ця дата має запам’ятатися українському виборцю як день, коли народні депутати та їхні лідери, що ще декілька місяців тому обіцяли провести вибори до парламенту за новим виборчим законом, не дотримали свого слова. Фракції ВР навіть не стали включати в порядок денний законопроект щодо змін у виборчому законодавстві.

Зокрема мова йшла про фундаментальний підхід – змінити виборчу систему зі змішаної на пропорційну із відкритими списками. Авангардом таких змін мали стати фракції «Батьківщина», УДАР та «Свобода», проте у колишніх союзників по більшості в парламенті не стало духу дотриматися своїх обіцянок.

До речі, ситуація, що склалася, виглядає досить виграшно в іміджевому плані для Президента Петра Порошенко. Виглядає так, нібито це не він впливає на процеси у ВР, а саме народні депутати. Проте, не забуваймо, що у передвиборчій програмі Петра Олексійовича була дана обіцянка провести дострокові парламентські вибори «суто на пропорційній основі за відкритими списками». Тобто, Президент також підвів виборців, навіть не виступивши із пояснювальною заявою з цього приводу.

Взагалі, шанси прийняти нове виборче законодавство в такі стислі строки виглядали примарними. На думку експертів, запровадити систему відкритих списків за 2-3 місяці – неможливо в чисто технічному аспекті. ЦВК потрібно підготувати і навчити голів виборчих комісій до нових виборчих правил, партіям – провести колосальну мобілізаційну роботу серед виборців та можливих кандидатів, самим виборцям – зрозуміти суть та спосіб дії самої системи, аби марно через недосвідченість не псувати бюлетені на дільницях.

Ще один цікавий аспект, що стався вчора у ВР. Відомо, що всього з травня цього року було внесено аж 5 законопроектів (реєстраційні номери 4096, 4096-1, 4096-2, 4010а, 4010а-1) щодо змін у виборче законодавство. Вчора внести на порядок денний планувалося компромісний законопроект №4222а «Про виборинародних депутатів України (за відкритими партійними списками)» авторства народних депутатів Сергія Соболєва, Сергія Власенка, Олександра Чорноволенка, Андрія Павловського (всі – з фракції «Батьківщина»). Насправді, якщо вчитатися в суть документу – то ні про які відкриті списки там і не йдеться. Дійсно, відповідно до документу, кожна партія, що йде на вибори, має право висунути загальнодержавний виборчий список із чисельністю не менше 100 і не більше 450 кандидатів у народні депутати. За кожним кандидатом у народні депутати, крім перших десяти осіб у списку, обов’язково закріплюється територіальний виборчий округ. Тоді як перші десять осіб у списку не закріплюються за окремим територіальним виборчим округом і забезпечують загальнодержавний характер партії.

А ось щодо «родзинки» законопроекту – розуміння авторами поняття відкритих списків – потрібно зупинитися детальніше. «Черговість у загальнодержавному виборчому списку визначається з’їздом партії, але може бути змінена з’їздом після отримання партією протоколу Центральної виборчої комісії про попередні результати виборів. Підставою для зміни черговості може бути тільки кількість голосів виборців, отримана партією в конкретному територіальному виборчому окрузі. Якщо результат є позитивним, то особа може бути підвищена у виборчому списку, і навпаки», - йдеться у пояснювальній записці до законопроекту. Тобто, «відкриваються» списки тільки на партійних з’їздах та за забаганкою ЦВК, а не за бажанням громадян. Що ж, цікава маніпуляція.

Втім, навіть в такому досить неоднозначному тлумаченні поняття «відкритих списків» законопроект №4222а не мав шансів потрапити до порядку денного засідання ВР. Про що це свідчить? Про зацікавленість більшості політичних гравців в збереженні старої системи виборів.

Отже, що ми маємо? Закриті списки за пропорційною частиною виборів: все те ж «рішалово» партійних бонз щодо формування списків та можливість завести до ВР 8-го скликання дуже і дуже «темних конячок». Мажоритарна частина виборчої системи – це взагалі фактично поразка Революції Гідності та тих цінностей, за які боролися і гинули люди на Майдані.

Тільки уявіть – 225 округів по всій Україні! Вочевидь, знайдуться ті, хто знову ж таки зможе вдало застосувати систему «засівання» округу, банально скуповуючи голоси виборців. Таким чином, до парламенту можуть пройти ті самі пройдисвіти, що глумилися над країною останні 4 роки.

Єдиним способом оновити наступну Верховну Раду може бути лише титанічна просвітницька робота громадських організацій та небайдужих громадян. Тільки таким чином ще існує примарна надія на те, що в парламенті наступного скликання ми побачимо тих депутатів, які будуть здатні, бодай, на якісне оновлення виборчого законодавства.

Олександр Радчук, оглядач інформаційного порталу «Слово і Діло»

Джерело: gazeta.ua


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...