В уряді починається антикорупційна кампанія?

З приходом до влади опозиції на всіх рівнях державних органів розгорнулася антикорупційна кампанія. Щоправда, на сьогодні боротьба з корупцією обмежилася лише роздачею відповідних заяв та призначенням на посаду Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики громадської активістки та журналістки Тетяни Чорновол. Крім того, за повідомленнями ЗМІ, вона готується очолити Антикорупційний комітет. 

Разом з тим, діяльність зазначеного Комітету з часу його заснування реальною боротьбою з корупцією не відзначилась. Коментуючи своє призначення НБН, Тетяна Чорновол зауважила:

«Я сподіваюся, буде прийнятий закон у ВР, про розширення цих повноважень (Антикорупційного комітету). Тому що поки це невелике доповнення до уряду. Це люди, які займаються аналізом рішень і постанов уряду на предмет корупційної складової. Країні потрібен орган з більш широкими повноваженнями, і ми будемо над цим працювати».

З часу приходу до влади опозиції в системі «Слово і Діло» зареєстровано 23 обіцянки щодо боротьби з корупцією від новопризначених представників центральних та регіональних органів влади. Боротися з корупцією у своїх відомствах обіцяють міністр освіти Сергій Квіт, міністр агрополітики Ігор Швайка, міністр фінансів Олександр Шлапак, міністр юстиції Павло Петренко, міністр інфраструктури Максим Бурбак, міністр економіки Павло Шеремета  та сам прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

Зазначимо, що Павло Петренко раніше заявляв не про призначення Тетяни Чорновол на посаду голови Антикорупційного комітету, а про створення під її головуванням нового органу – Антикорупційного бюро.

Про необхідність створення повноцінного незалежного антикорупційного органу розмови ведуться вже давно. В цілому це було головною передвиборчою риторикою партій «УДАР» та «Батьківщина», що увійшло в їхні партійні програми. Поряд з антикорупційною риторикою звучали обіцянки щодо проведення люстрації влади.

Нагадаємо, що раніше опозиціонери вже давали обіцянки щодо здійснення низки заходів з виявлення корупції у владі, які отримали в системі «Слово і Дело» статус «Не виконано». Зокрема, лідер партії «УДАР» Віталій Кличко наприкінці 2012 року обіцяв створити тимчасову слідчу комісію по вивченню фактів корупції у владі, яку так і не було створено. Його однопартієць Віталій Ковальчук обіцяв ініціювати зменшення кількості контролюючих і дозвільних органів, як першочерговий крок на посаді народного депутата, спрямований на знищення корупції. В результаті так і не ініціював. Колишній депутат від «Батьківщини» Анатолій Гриценко не виконав обіцянку щодо створення спеціального законопроекту, який би дозволяв здійснювати провокації хабара, як метод виявлення хабарника у владі.

Цікавим було завершення кампанії партії «УДАР» зі збору списку найбільш злісних корупціонерів України. 9 жовтня 2012 року нинішній координатор СБУ та член партії «УДАР» Валентин Наливайченко повідомив, що в межах програми «Люстрація влади» партія зібрала понад 3 тисячі заяв про корупційні дії посадовців, і планує їх передати Антикорупційному агентству, створення якого передбачено програмою «УДАРу». Проте даний список так і залишився надбанням ударівців. У жовтні 2012 - квітні 2013 року партія "УДАР" не оприлюднювала жодного списку, який би містив прізвища чиновників-корупціонерів. Більше того, сайт stophabar.org, створений для боротьби з корупцією і збирання заяв громадян щодо вчинення чиновниками корупційних дій, так і не запрацював.

Варто відзначити, що на сьогодні визріла реальна можливість проведення хоча б часткової люстраційної та антикорупційної роботи. Вся ієрархія влади була вибудована ще за Віктора Януковича, тому головні посади та корупційні схеми реалізовувались лояльними йому людьми. Саме цей факт робить сьогоднішню антикорупційну кампанію можливою. Разом з тим, очевидно, що в корупційних схемах присутній не лише чиновник, який бере хабара, але й громадянин чи підприємець, який цього хабара йому дає. Чи буде покарана вся ланка хабарництва і чи побачимо ми серед нечистих на руку представників нинішньої влади, покаже час.