Лише 4% українців підтримують загальне підвищення податків, зокрема для ФОПів, заради фінансування ЗСУ у разі браку коштів у 2027 році. Натомість найбільше опитаних віддають перевагу підвищенню податків для великого бізнесу або залученню міжнародних позик.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 жовтня по 1 листопада 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Результати опитування свідчать про високий рівень вагань щодо прийнятних джерел фінансування ЗСУ за умови браку коштів у 2027 році. Найчастіше респонденти не мали чіткої відповіді (41%), а серед запропонованих шляхів віддавали перевагу підвищенню податків для великого бізнесу (25%) та збільшенню міжнародних запозичень (17%).
Натомість інші заходи мають значно меншу суспільну підтримку: лише 7,5% згодні на емісію гривні з ризиком інфляції, 5,5% – на скорочення соціальних видатків і лише 4% підтримують загальне підвищення податків, зокрема для ФОПів.
Аналіз відповідей засвідчує, що високий рівень вагань є спільною рисою для більшості демографічних груп. Водночас в оцінці прийнятних джерел фінансування ЗСУ у 2027 році спостерігаються помітні демографічні та регіональні відмінності.
Статеві особливості
Чоловіки істотно частіше за жінок підтримують залучення міжнародних позик (24% проти 11% серед жінок та 17% загалом) та рідше вагаються з відповіддю (37% проти 45% серед жінок). Натомість жінки дещо частіше обирають підвищення податків для великого бізнесу (26% проти 23% серед чоловіків) або емісію гривні (9% проти 6% серед чоловіків).
Вікові відмінності
Молодь віком 18–29 років демонструє найвищу визначеність (лише 31% вагаються з відповіддю проти 41% загалом) та найбільшу підтримку зовнішніх запозичень (26% проти 17% загалом).
Натомість у віковій групі 30–44 роки зафіксовано підвищену прихильність до емісії гривні (11% проти 7,5% загалом). Респонденти віком від 55 років частіше за інших виступають за фінансування армії шляхом підвищення податків для великого бізнесу (28%).
Регіональні відмінності
Київ вирізняється найвищою підтримкою міжнародних позик (28% проти 17% загалом) та найбільшою часткою тих, хто згоден на скорочення соціальних та інших видатків (9% проти 5,5% загалом). Водночас у столиці зафіксовано найнижчу підтримку підвищення податків для всіх, зокрема для ФОПів (2% проти 4% загалом).
Центральні регіони демонструють найвищу по країні підтримку підвищення податків для великого бізнесу (31% проти 25% загалом).
На Сході спостерігається найвища готовність до емісії гривні (14% проти 7,5% загалом) та висока підтримка зовнішніх запозичень (23% проти 17% загалом). Водночас підвищення податків для великого бізнесу тут підтримують рідше (19% проти 25% загалом).
Південь демонструє високу підтримку залучення міжнародних позик (24%), але найнижчу готовність до скорочення соціальних видатків (лише 2% проти 5,5% загалом).
Північ та Захід мають близькі до загальнонаціональних показники, проте дещо вищий рівень невизначеності – 43% та 45% відповідно проти 41% загалом.
Нагадаємо, «Слово і діло» опублікувало результати восьмої хвилі власного соціологічного опитування. Четверта частина – про ставлення українців до Польщі та рішення Львівської облради провести рік Романа Шухевича, а також про джерела фінансування армії.
А минулого місяця соціологи з'ясували, що упродовж березня – вересня 2026 року частка українців, які регулярно підтримують благодійні фонди, зменшилася навіть у найбільших мілітарних і гуманітарних організаціях. Водночас зросла кількість тих, хто не готовий донатити.
Зокрема, благодійний фонд «Повернись живим» очолив рейтинг довіри до благодійних фондів в Україні: у вересні його показник зріс до 69%, тоді як більшість інших організацій втратили підтримку.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.