У 2026 році росія змінила тактику повітряних атак на Україну, збільшивши використання реактивних безпілотників. Україна у відповідь нарощувала застосування дронів-перехоплювачів, однак нові загрози змушують удосконалювати засоби протиповітряної оборони.
Про це йдеться в аналізі видання Texty.org.ua, яке простежило, як протягом січня–жовтня змінювалося співвідношення між кількістю запущених російських дронів і знешкоджених українськими силами.
Росія збільшила виробництво безпілотників
На початку року росія активно розширювала виробничі потужності для випуску ударних дронів. Зокрема, у татарській Алабузі зводили нові корпуси для складання безпілотників. За рік площа відповідного комплексу збільшилася на 340 гектарів.
Водночас росія отримувала з Китаю компоненти та сировину для виробництва дронів. На початку року одна з китайських державних компаній поставила російській стороні 46 тонн матеріалів для виготовлення вуглецевого волокна, яке використовують у конструкціях безпілотників.
Україна наростила застосування дронів-перехоплювачів
Паралельно Україна масштабувала виробництво та бойове застосування безпілотників-перехоплювачів, призначених для знищення ворожих БпЛА. Хоча ці апарати випробовували ще у 2025 році, помітне розширення їхнього використання відбулося саме у 2026-му.
За даними української сторони, у березні кількість бойових вильотів дронів-перехоплювачів зросла майже на 55% порівняно з лютим. У травні за їхньою допомогою вдалося знищити понад 3,5 тисячі російських безпілотників різних типів.
Водночас росія продовжувала здійснювати масовані атаки. Зокрема, протягом 11–17 травня російські війська запустили близько 2,5 тисячі безпілотників. Однак українські сили ППО та оператори дронів-перехоплювачів також нарощували кількість знищених цілей.
У наступні місяці активність росії із застосування звичайних далекобійних дронів помітно зменшилася. Проте це не означало завершення протистояння: російські війська готували новий етап повітряної кампанії.
Реактивні «Шахеди» змінили ситуацію
Улітку росія почала значно активніше застосовувати реактивні безпілотники. Якщо в червні було запущено приблизно 350 таких апаратів, то в липні їхня кількість зросла до 1500 — більш ніж учетверо.
Це змінило співвідношення між запущеними та знешкодженими безпілотниками. За даними аналізу Texty.org.ua, від червня розрив між цими показниками почав збільшуватися: українській стороні вдавалося перехоплювати меншу частку російських дронів.
Однією з причин стали нові характеристики реактивних безпілотників, які ускладнюють їх перехоплення. Водночас українські виробники та військові мають адаптувати засоби протидії до нової загрози.
Йдеться, зокрема, про вдосконалення дронів-перехоплювачів, здатних боротися з реактивними цілями, розгортання необхідної інфраструктури та перехід від окремих розробок до масового виробництва.
Дрони-перехоплювачі – не єдиний засіб боротьби з реактивними безпілотниками. Українські сили також застосовують авіацію та інші системи протиповітряної оборони. Водночас їм необхідно протидіяти й звичайним ударним дронам, атаки яких знову активізувалися.
Як зазначають автори аналізу, війна у повітрі розвивається надзвичайно швидко. Щойно Україна знаходить ефективний спосіб боротьби з певним типом загрози та починає масштабувати відповідні рішення, росія може змінити характеристики безпілотників або тактику їх застосування.
Досвід 2026 року показав, що для збереження ефективності протиповітряної оборони недостатньо лише реагувати на вже наявні загрози. Україні потрібно прогнозувати подальші кроки противника, оперативно розробляти засоби протидії та якомога швидше впроваджувати їх у масове виробництво й бойове застосування.
Нагадаємо, нещодавно міністр оборони Євген Хмара повідомляв, що українські військові уже мають випадки стовідсоткового знищення повітряних цілей за допомогою дронів-перехоплювачів. Водночас рф розвиває нове покоління реактивних безпілотників, здатних розвивати швидкість до 800 км/год, але Україна починає шукати їм протидію.
Раніше президент Володимир Зеленський анонсував створення вітчизняної малої ракети «Ніка», розробленої для знищення ворожих реактивних «шахедів». Водночас українсько-німецький дрон-перехоплювач «Спис» уже завершив успішні випробування.
Як зазначав очільник МЗС Андрій Сибіга, Україна активно опрацьовує альтернативні методи протидії реактивним БПЛА. Через непросту ситуацію у цій сфері держава шукає нові рішення для зміцнення ППО.
А військово-політичний оглядач Олександр Коваленко у авторській колонці розповідав, як Україна протидіятиме новій загрозі від рф у вигляді реактивних безпілотників.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.