Понад дві третини опитаних українців – 67% – вказують на погіршення свого психоемоційного стану після літньої хвилі масованих російських обстрілів.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 по 31 серпня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Згідно з отриманими результатами, понад дві третини українців – 67% – заявили про погіршення психоемоційного стану після літньої хвилі російських обстрілів.
Зокрема, 29% респондентів зазначили, що їм стало значно важче морально, а ще 38% повідомили, що їхній стан дещо погіршився, але вони тримаються.
Водночас майже кожен третій опитаний (30%) не помітив змін у своєму психоемоційному стані. Це може свідчити про формування стійких механізмів адаптації до постійних безпекових загроз. Лише 3% респондентів заявили про мобілізаційний сплеск чи зростання рішучості.
Результати також демонструють відмінності в оцінці психоемоційного стану залежно від статі, віку та регіону проживання.
Серед жінок зафіксовано вищий рівень гострого психоемоційного виснаження: 34% зазначили, що їм стало значно важче морально, проти 22% серед чоловіків. Водночас чоловіки частіше за жінок вказували на відсутність змін у своєму стані – 36% проти 26%.
Молодь віком 18–29 років продемонструвала найвищий рівень психологічної адаптованості до безпекових загроз. 40% опитаних цієї вікової групи зазначили, що їхній стан не змінився, тоді як у середньому по країні таких 30%. Частка тих, кому стало значно важче морально, серед молоді становить 22%.
Найвищий рівень морального пригнічення зафіксовано серед людей віком 30–44 роки: 33% представників цієї групи зазначили, що їм стало значно важче морально.
У старших вікових групах — 45–54 роки та 55 років і старше – переважає помірне виснаження. 43% та 42% відповідно зазначили, що їхній стан дещо погіршився, але вони продовжують триматися.
Найгостріше психоемоційне виснаження зафіксували на Півдні та Сході України. На Півдні 40% опитаних заявили, що їм стало значно важче морально – це найвищий показник по країні. Водночас лише 23% мешканців регіону вказали на відсутність змін у своєму стані.
На Сході 33% респондентів повідомили про значне погіршення психоемоційного стану, 27% – про помірне погіршення, а 38% – про відсутність змін.
У Києві понад половина опитаних (52%) зазначили, що їхній стан дещо погіршився, але вони тримаються. Водночас лише 16% киян повідомили про відсутність змін у психоемоційному стані.
Натомість Західний регіон демонструє найвищий рівень психологічної стійкості та адаптованості. 39% опитаних там зазначили, що їхній стан не змінився. Водночас частка тих, кому стало значно важче морально, становить 20% – це найнижчий показник серед регіонів.
Нагадаємо, за результатами одного з наших минулих опитування стало відомо, що попри високий рівень потреби у психологічній підтримці, лише невелика частина українців звертається по допомогу до фахівців. Регулярну психотерапію проходять лише 2,5% опитаних, тоді як понад кожен п’ятий визнає, що потребує такої підтримки, але не звертається.
Також, згідно з нашим дослідженням, в Україні більше третини населення (36%) відчуває інформаційне перевантаження. Надмірний медіапотік став серйозним щоденним подразником для вагомої частки суспільств. А от психологічний імунітет до інформаційного шуму демонструє лише кожен п’ятий українець.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.