Після безпрецедентної підтримки українців на початку повномасштабної війни ставлення поляків до України та її громадян помітно погіршилося. Однією з ключових причин стало те, що українці перестали сприйматися лише як отримувачі допомоги, а дедалі частіше стали конкурентами для поляків у роботі та бізнесі.
Про це пише журналіст Матеуш Мадзіні у власній колонці для The Guardian.
За даними опитування польського центру CBOS, проведеного минулого місяця, 52% поляків виступають проти того, щоб країна приймала українських біженців. Серед правих політичних сил також поширюється думка, що передача зброї Україні нібито послабила обороноздатність самої Польщі.
Однак, на думку автора The Guardian, погіршення ставлення до українців пов’язане не лише з політикою чи історичними суперечками, а й із посиленням конкуренції між українцями та поляками в економічній і професійній сферах.
Українські біженці з часом перестали бути лише отримувачами допомоги та почали будувати самостійне життя. Вони орендують і купують житло, відкривають власний бізнес, виходять на польський ринок праці та створюють сильні громади. У багатьох випадках це означає безпосередню конкуренцію для польських підприємців і працівників.
Таким чином, модель відносин, побудована навколо польської допомоги та української вдячності, поступово перестала працювати. Українці стали не лише людьми, яких Польща підтримує, а й економічними конкурентами, з якими полякам доводиться ділити робочі місця, клієнтів, житло та можливості для бізнесу.
Водночас однією з причин погіршення відносин стало загострення суперечок навколо історичного минулого. Після того як Володимир Зеленський назвав військовий підрозділ на честь Української повстанської армії, польська сторона різко відреагувала. У The Guardian нагадують, що окремі підрозділи УПА були причетні до масових убивств поляків у 1943 році. На тлі суперечки президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського найвищої державної нагороди країни для іноземців – ордена Білого орла.
Ще одним чинником видання називає російську дезінформацію. У польських соцмережах поширюються твердження про нібито «українців, які живуть на соціальні виплати» за рахунок місцевого населення. Такі повідомлення посилюють ворожість, а в окремих випадках вона переходить у фізичні напади.
Автор вважає, що Польща не була готова до тривалої присутності українців та їхньої економічної самостійності. Польський уряд, на його думку, не зміг належним чином підготувати суспільство до інтеграції українців та не врахував посилення амбіцій Києва.
Водночас Варшава, на його думку, плекала уявлення про власну особливу роль у майбутньому України та вплив на її вступ до ЄС.
У результаті замість співпраці між двома країнами дедалі більше проявляються зневага та ворожість. Автор застерігає, що Польща може стати прикладом того, як недалекоглядна політика й нездатність адаптуватися до нової реальності здатні нашкодити відносинам із сусідньою країною.
Водночас, за його прогнозом, Україна продовжить зближуватися з Європою, а українці дедалі активніше інтегруватимуться в європейські економіки. У майбутньому Київ прагнутиме не лише отримувати допомогу, а й мати рівний голос у європейських рішеннях.
Нагадаємо, від початку повномасштабного вторгнення росії Польща надала правовий та фінансовий захист 1,73 млн громадян України, які були змушені залишити країну через війну.
Раніше повідомлялося, що соціологічні дослідження засвідчили зміну взаємних настроїв між країнами. У Польщі вперше більшість громадян виступає проти подальшого прийому українських біженців.
Водночас в Україні Польщу більше не вважають «головним адвокатом в Європі». Зокрема, понад третина українців бачать у ній складного й непередбачуваного сусіда, хоча 36% громадян прагнуть конструктивного діалогу для вирішення суперечок.
З інфографіки «Слово і діло» можна дізнатися, скільки українців потерпіли від злочинів та нападів у Польщі за останні роки. Зокрема, наші аналітики з'ясували географію резонансних випадків побиття.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.