Кожного третього українця обурюють повідомлення про купівлю або будівництво елітної нерухомості топпосадовцями під час війни. Дослідження фіксує переважання різко негативних реакцій – від обурення через соціальну нерівність до зневіри у можливість подолання корупції.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 22 по 29 травня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Аналіз емоційного сприйняття новин і розслідувань про придбання або будівництво елітної нерухомості топпосадовцями під час війни фіксує переважання різко негативних оцінок і глибоке розчарування серед респондентів. Такі випадки викликають обурення та відчуття несправедливості у 34% опитаних, що пов’язано з усвідомленням прірви між владою та звичайними громадянами. Ще понад чверть (28%) реагують зневірою у можливість подолати корупцію в країні загалом.
Позитивні та нейтральні емоції суттєво менш поширені. Лише 8% респондентів відчувають задоволення від того, що боротьба з корупцією триває, 9% сприймають такі ситуації спокійно або нейтрально, вважаючи їх типовими для різних країн і періодів. Ще 9% не стежать за подібними новинами або ставляться до них байдуже, тоді як 12% вагалися з відповіддю.
У соціально-демографічному розрізі чоловіки частіше реагують емоційніше: 40% із них відчувають обурення через розрив між владою і суспільством (проти 30% серед жінок), водночас вони дещо частіше відчувають і задоволення від того, що боротьба з корупцією триває (11% проти 5%). Жінки, зі свого боку, частіше демонструють песимізм — 31% зневірюються у можливості подолати корупцію (проти 24% серед чоловіків) і частіше вагаються з відповіддю (15% проти 9%).
Емоційне напруження зростає з віком: респонденти віком 55 років і старше найчастіше висловлюють обурення (42% проти 34% загалом) і рідше ігнорують тему (5% не стежать за новинами проти 9%). У групі 45–54 років найчастіше фіксується зневіра (33% проти 28%). Натомість молодь (18–29 років) і респонденти 30–44 років частіше займають відсторонену позицію — серед них найбільші частки тих, хто не стежить за такими новинами (14% і 12% відповідно) або сприймає їх спокійно (12% серед молоді). Водночас наймолодші респонденти дещо частіше відчувають оптимізм щодо антикорупційної боротьби (11% проти 8% загалом).
Регіонально найбільш критичні настрої зафіксовані на Півдні, де рівень обурення сягає 37%, та на Сході, де 32% опитаних відчувають зневіру. Східний регіон також вирізняється найбільшою часткою тих, хто сприймає ситуацію спокійно або філософськи (14% проти 9%). На Заході найвищий рівень ігнорування теми — 13% респондентів не стежать за такими новинами (проти 9% загалом).
Нагадаємо, за результатами нашого минулого дослідження, половина населення України знає про державні житлові програми на кшталт «єОселя» та «єВідновлення», однак не бере участь у них через брак потреби. Серед тих, кому допомога потрібна, третина стикається із бар’єрами, а успішний досвід мають лише 5% опитаних.
Також як вдалося з'ясувати нашим аналітикам, більшість українців мають дохід на рівні до 15 000 грн на одного дорослого члена родини, однак комфортними вважають значно вищі суми – переважно від 25 000 до 50 000 грн.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.