В Україні переважна більшість опитаних (83%) на цей час не орендують житло. Водночас частка тих, хто винаймає житлову площу, становить 17% серед усіх респондентів. Зокрема, це внутрішньо переміщені особи, які переїхали в інший регіон України – таких 65% і майже кожен другий з них (20-50%) витрачає на оренду житла половину свого бюджету.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 22 по 29 травня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Переважна більшість опитаних (83%) на цей час не орендують житло. Водночас частка тих, хто винаймає житлову площу, становить 17% серед усіх респондентів.
Аналіз фіксує пряму залежність: що більша дистанція переміщення, то вищою є потреба в оренді житла. Серед респондентів, які не змінювали місце проживання після 24 лютого 2022 року, абсолютна більшість (91,5%) залишається у власних домівках і житло не винаймає.
Натомість серед внутрішньо переміщених осіб потреба в оренді стрімко зростає: у разі переїзду в межах своєї області житло винаймає понад третина опитаних (35%), а при переміщенні в інший регіон України цей показник стає максимальним і охоплює 65% респондентів.
Аналіз бюджетних витрат серед опитаних, які винаймають житло, свідчить про високий рівень фінансового навантаження: для більшості з них оплата оренди та комунальних послуг є суттєвою або критичною статтею видатків.
Зокрема, 36% респондентів ці витрати оцінюють як відчутні, але прийнятні, оскільки вони з’їдають від 20% до 50% щомісячного доходу.
Натомість для 28% опитаних фінансовий тиск є значно вищим – оренда забирає більшу частину їхнього бюджету (від 50% до 70%).
Ще для 16% респондентів ситуація є критичною, адже житлові витрати поглинають майже весь наявний дохід (понад 70%).
17% становлять ті, для кого оренда майже не тисне на бюджет (менше 20% від загального доходу), тоді як лише 3% опитаних вагалися з відповіддю.
Також аналіз відповідей опитаних щодо рівня фінансового тиску від оренди житла та комунальних послуг виявив певні відмінності у розрізі соціально-демографічних груп.
Статеві особливості. Чоловіки демонструють значно вищий рівень фінансового комфорту: майже третина з них (30%) зазначила, що оренда майже не тисне на їхній бюджет, становлячи до 20% доходу (проти всього 7% серед жінок). Натомість жінки значно гостріше відчувають фінансовий тиск – серед них удвічі більше тих, хто оцінює ситуацію як критичну, де витрати на житло з’їдають понад 70% бюджету (22% проти 10% серед чоловіків).
Вік. Найменший фінансовий тиск від винайму житла відчуває молодь віком 18-29 років: майже чверть із них (24% проти 17% загалом) витрачає на це мінімальну частину доходу, а критичну оцінку (понад 70% видатків) дав лише мінімальний відсоток опитаних у цій віковій категорії (6% проти 16% загалом). У середній віковій групі (30-44 роки), навпаки, помітно частіше фіксується критичний рівень навантаження на бюджет – понад 70% від загального доходу (22% проти 16% загалом).
Що стосується респондентів найстаршої категорії (55 років і старше), то серед них виявлено найнижчий рівень адаптації до середніх витрат. Лише 20% вважають оренду відчутною, але прийнятною (проти 36% загалом), натомість майже чверть (23%) заявляє про критичний стан – оплата оренди і комунальних послуг становить понад 70% від загального доходу, а ще 9% респондентів цієї вікової групи взагалі вагалися з відповіддю.
Як відомо за даними цього ж дослідження, половина населення України (51%) вважає виконання обіцянок політиками безальтернативно важливими та за жодних умов не проголосує вдруге за того, хто не виконав свої попередні обіцянки.
Також ми з'ясували, що 15 % українців не чули про План перемоги та План стійкості Зеленського. А понад чверть – вважають їх декларативним з самого початку.
Окрім цього варто відзначити, що три чверті українців у тій чи іншій мірі вважають громадян відповідальними за майбутнє країни через 10 років.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.