Три чверті українців у тій чи іншій мірі вважають громадян відповідальними за майбутнє країни через 10 років, однак у суспільстві немає єдиної думки щодо того, де проходить межа цієї відповідальності – між людьми та державою.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 22 по 29 травня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
У ставленні громадян до оцінки рівня власної відповідальності за майбутнє України через 10 років немає одностайності – три основні позиції набрали майже однакову кількість прихильників. Водночас загалом близько трьох чвертей опитаних у різний спосіб визнають власну відповідальність за майбутнє країни.
Найбільша частка респондентів – 28% – вважає, що громадяни відповідальні у значній мірі, однак частково все залежить і від влади. Ще 26% опитаних перекладають основну відповідальність на керівництво держави, зазначаючи, що люди несуть лише часткову відповідальність.
Кожен четвертий респондент (25%) обирає позицію повної відповідальності громадян, погоджуючись із принципом, що майбутнє країни залежить від кожного. Натомість 13% вважають власну відповідальність мінімальною, оскільки проста людина ні на що суттєво не впливає, а 8% не змогли визначитися з відповіддю.
У гендерному розрізі суттєвих відхилень від загальних тенденцій не зафіксовано, однак є окремі відмінності. Чоловіки частіше обирають варіант повної відповідальності громадян (28% проти 22% серед жінок), тоді як жінки частіше говорять про значну, але розділену з владою відповідальність (30% проти 26% серед чоловіків).
Вікові дані демонструють, що найменше патерналізму та скепсису серед молоді 18–29 років – лише 6% у цій групі вважають, що проста людина ні на що не впливає, тоді як загалом цей показник становить 13%. Водночас молодь рідше обирає варіант значної, але розділеної з владою відповідальності (23% проти 28% загалом). Серед респондентів до 44 років також фіксується вища частка тих, хто не визначився: 14% у групі 18–29 років і 13% у групі 30–44 роки проти 8% загалом.
Регіональні відмінності найбільш помітні в Києві, на Сході та Півдні. У Києві частіше, ніж загалом, вважають, що громадяни відповідальні у значній мірі (35% проти 28%). На Сході зафіксовано вищий рівень скепсису: 19% вважають відповідальність громадян мінімальною (проти 13% загалом), а 33% перекладають основну відповідальність на владу (проти 26%). На Півдні найменша частка тих, хто вірить у повну відповідальність кожного громадянина (18% проти 25%), однак водночас тут частіше обирають варіант значної відповідальності (33% проти 28%).
Нагадаємо, за даними минулого дослідження, проведеного аналітика «Слово і діло», більшість українців (77%) не вірять майбутнім безпековим гарантіям Сполучених Штатів та вважають, що вони не допоможуть у разі повторного нападу російської федерації на Україну.
Крім того, українці розділилися у поглядах на можливі умови завершення війни: майже половина опитаних виступає проти будь-яких територіальних поступок, тоді як інші допускають різні компромісні сценарії – від «заморожування» конфлікту по лінії фронту до повернення до кордонів 2022 року або повної деокупації 1991 року.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.