В Україні молодь відчуває максимально високий рівень стресу черех страх бути мобілізованим. Українці старшого віку більше стресують через проблеми зі здоров’ям, відключення світла або фінансові труднощі в умовах повномасштабної війни.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 по 30 квітня 2026 року методом онлайн-опитування репрезентативної вибірки 1200 інтернет-користувачів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
За даними дослідження, молодь 18-29 років демонструє екстремально високий рівень мобілізаційного стресу (3,58), тоді як у групі 55 років і старше цей показник мінімальний (2,86).
При цьому рівень мобілізаційного стресу демонструє найбільшу полярність відповідей: для 42,5% він є високим, тоді як для 22,5% він «зовсім не турбує».
Регіонально найбільший стрес через мобілізацію демонструють Захід та Центр, приблизно однаковий рівень стресу – на Сході, Півдні та у Києві, тоді як на Півночі молодь найспокійніше ставиться до цього питання.
В цілому головними чинниками високого стресу є екзистенційна невизначеність (67%) та економічна незахищеність (64%). Кожен третій опитаний українець оцінив вплив цих факторів як «постійний стрес» (32% та 30% відповідно).
Саме планування майбутнього є найбільш гострою проблемою для респондентів будь-якого віку. Найвищий рівень стресу через неможливість планувати життя відчувають респонденти з Півдня та Центру, опитані із Заходу відчувають цей тиск дещо менше за інших. Жінки сприймають цю невизначеність болісніше, ніж чоловіки.
У свою чергу фінансова нестабільність посідає друге місце за рівнем стресового впливу. Найбільш вразливими є мешканці Півдня та Центру, а також вікова група 45-54 роки. При цьому Київ показав унікально низький для країни рівень тривоги щодо економічної незахищеності.
Стрес через соціальну самотність (розлуку, ізоляцію) викликає суттєвий дискомфорт у 46% опитаних.
Стрес через проблеми зі здоров'ям або труднощі з отриманням медичної допомоги мають 45% опитаних, для 17% респондентів це є джерелом постійного стресу, а для 28% – частим. Загалом по країні цей чинник найбільше впливає на людей у віці 45-54 роки. Молодь (18-29 років) очікувано має найнижчий рівень занепокоєння цією проблемою. Регіонально найменше стресу через стан здоров’я відчувають на Півночі та Заході.
Стрес через загрозу фізичній безпеці від обстрілів та дронів викликає високу тривожність у 42% опитаних (19% – постійний стрес, 23% – часто турбує). При цьому найбільша частка респондентів (29%) відчуває цей вплив лише «час від часу».
Стрес через побутовий дискомфорт (відключення світла, зв’язку) посідає останнє місце за рівнем інтенсивного впливу на українців (сумарно 43,5%). Найбільша частка (32%) відчуває його вплив лише епізодично, час від часу. Зазначимо, що у віковому аспекті є така тенденція: чим старша група опитаних, то вищий рівень дискомфорту від відсутності базових послуг.
Нагадаємо, наприкінці квітня Рада вчергове продовжила воєнний стан та мобілізацію. На нашій інфографіці зібрані прогнози щодо тривалості війни у 2026 році.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.