Українці не мають суспільного консенсусу щодо питання втрати територій як умови миру. Однак домінує стримано-негативне ставлення. Майже кожен другий респондент вважає територіальні поступки неприйнятними. Частина опитаних (19%) – допускає компроміс, трохи менше (15%) – готові на безумовні поступки заради миру.
Про це йдеться у матеріалі за результатами соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 18 до 25 березня 2026 року методом онлайн-опитування репрезентативної вибірки 1200 інтернет-користувачів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Серед 49% респондентів, які вважають, що втрати підконтрольних територій (виведення українських військ) як умови перемир’я заради негайного припинення вогню фактично неприйнятні – думки розділилися наступним чином:
найбільша група респондентів (31%) вважає цей крок «скоріше неприйнятним», вбачаючи у ньому ризик заохочення агресора до нових нападів;
18% займають категоричну позицію, наполягаючи на продовженні боротьби щонайменше до відновлення кордонів станом на 24.02.2022 року.
Серед тих, хто припускає можливість територіальних поступок заради миру, 19% – погоджуються на це лише як на вимушене «заморожування» конфлікту без офіційної відмови від територій, а 15% вважають таку умову «цілком прийнятною заради якнайшвидшого закінчення війни». І лише 7% вбачають у цьому сенс лише за умови негайного вступу України до НАТО та ЄС.
Зазначимо, що кожен десятий респондент (10%) наразі не має сформованої позиції щодо цього питання.
Гарантоване членство України в НАТО також не спонукає більшість респондентів відмовитись від територій.
Таким чином, 62% опитаних – висловили домінуючу незгоду, майже третина з них (32%) – «категорично не погоджується» з таким підходом, а ще 30% опитаних обрали варіант «скоріше не погоджуюся».
Обмежено підтримують подібну пропозицію лише 22% опитаних. Зокрема, повністю підтримують цю ідею лише 7% («цілком погоджуються»), тоді як 15% «скоріше погоджуються».
А от 16% не змогли визначитися зі своєю позицією щодо цього складного компромісу.
Що стосується статі і віку респондентів, аналіз підтверджує значущі розбіжності у поглядах. Чоловіки дещо частіше за жінок схильні вважати умову втрати підконтрольних територій «цілком прийнятною» заради миру – 18% проти 12% у жінок. Натомість жінки виявляють більшу обережність – 36% з них переконані, що поступки лише заохотять агресора до нових нападів (серед чоловіків цю думку поділяють 26%).
Молодь (18-29 років) демонструє найвищий рівень готовності до компромісу у вигляді втрати територій. 24% вважають його прийнятним заради закінчення війни.
Старше покоління (від 55 років) виявляє найбільш непохитну позицію. Лише 10% представників цієї групи припускають можливість територіальних поступок.
Нагадаємо, на замовлення «Слово і діло» було проведено Всеукраїнське репрезентативне інтернет-опитування настроїв українців. Дослідження показало ставлення громадян до різних варіантів мирної угоди, рівень довіри до українських та міжнародних політиків, ставлення до суспільно-політичних дилем, рівень довіри до благодійних фондів та інше.
На нашій інфографіці можна подивитись, які заяви щодо територіальних поступок лунали від початку повномасштабного вторгнення рф, хто їх оголошував та в чому була їхня суть.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.