ВАКС затвердив угоду з фігурантом справи нардепа Ісаєнка

Вищий антикорупційний суд визнав винуватим колишнього директора державного підприємства «Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної ради України» Юрія Юрлова. Його обвинувачували у причетності до справи народного депутата Дмитра Ісаєнка.

Про це журналісту «Слово і діло» повідомили співрозмовники в антикорупційних органах.

За їхніми словами, Юрлову призначили 3 роки позбавлення волі із забороною обіймати посади, пов'язані з управлінням державними підприємствами строком на 1 рік, та 8500 грн штрафу.

У ВАКС підтвердили укладання угоди з одним з фігурантів справи Ісаєнка, але не вказали прізвище.

«8 березня колегія суддів ВАКС ухвалила вирок на підставі угоди про визнання винуватості. Суд визнав директора державного підприємства винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 28 – ч. 2 ст. 364 КК України. У зв’язку з тим, що раніше не судимий обвинувачений визнав свою вину, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочинів, та співпрацюючи з прокурором, добровільно викрив інших співучасників злочину, судом було призначено покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки. Особу також позбавлено права обіймати посади, пов'язані з управлінням державними підприємствами строком на 1 рік, зі штрафом у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн», – вказали в суді.

Водночас його звільнили на іспитовий строк в 1 рік і поклали певні обов'язки.

Вирок не набрав законної сили і може бути оскаржений до Апеляційної палати ВАКС.

Як відомо, Апеляційна палата ВАКС збільшила заставу Ісаєнку до 26,84 млн грн. Також на нього поклали наступні обов'язки: прибувати за першим викликом; повідомляти про зміну місця проживання; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками; здати закордонні паспорти.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру нардепу Дмитру Ісаєнку та ще трьом особам, серед яких і ексдиректор ДП «Державний будівельний комбінат» Юрій Юрлов. За даними слідства, на початку 2020 року у нардепа виник план заволодіти ділянкою, на якій розташовувався «Держбудкомбінат», аби надалі побудувати там житловий комплекс. Для цього він вступив у змову з працівниками ДП та тодішнім заступником керівника Апарату ВРУ, до сфери управління якого входило згадане держпідприємство.

Ексдиректор ДП всупереч закону і без погодження парламенту провів аукціон для укладення інвестиційного договору на забудову земельної ділянки. У ньому перемогла підконтрольна нардепу-організатору схеми компанія. В укладеному інвестиційному договорі розмір пайової участі держпідприємства визначили у сумі близько 300 млн грн. Натомість, як встановили НАБУ і САП, реальна вартість ділянки й майна становила понад 525 млн грн.

Згодом підозрювані планували знести будівлі й знищити майно комбінату нібито через їх застарілість і несправність, а також скоротити працівників держпідприємства. Їхнім планам завадив накладений у серпні 2021 року за клопотанням НАБУ і САП арешт на земельну ділянку. Завдяки цьому її забудові вдалося запобігти.

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО