Адвокат Насірова намагався оскаржити продовження слідства у справі Бахматюка

Адвокат колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова намагався оскаржити рішення, яким продовжили розслідування справи за підозрою його клієнта в одержанні неправомірної вигоди від олігарха Олега Бахматюка.

Про це йдеться в рішенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 грудня, повідомляє «Слово і діло».

«У відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника в інтересах підозрюваного (Романа Насірова – ред.) на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 грудня 2022 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000717 від 25 жовтня 2017 року - відмовити», – йдеться в рішенні.

Як відомо, ВАКС продовжив розслідування справи Насірова і Бахматюка до 17 лютого.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру ексголові ДФС Роману Насірову в одержанні понад 722 млн грн неправомірної вигоди. Також про підозру в наданні цієї вигоди повідомили олігарху Олегу Бахматюку, але заочно.

Слідство наразі встановило одержання головою ДФС (2015-2016 рр.) неправомірної вигоди у $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу у серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд ПДВ упродовж лютого 2015 - серпня 2016 рр. «Плату за послуги», яка, в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії підконтрольної тестю та раднику, через іншу іноземну компанію-«прокладку», залучену радником експосадовця. Відправником коштів, як встановили НАБУ і САП, була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.

При цьому частину неправомірної вигоди сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту. НАБУ та САП мають докази, що голова ДФС пріоритезував виплати з відшкодування ПДВ компаніям агрохолдингу, натомість не включав відомості про суми, заявлені до бюджетного відшкодування іншими суб’єктами господарювання (в тому числі комунальними підприємствами), які мали на те право. Це, в свою чергу, призвело до судових позовів з боку таких товариств та стягнення ними з держбюджету, окрім заявлених сум бюджетного відшкодування, ще щонайменше 2 млн грн пені.

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО