Справа «Роттердам+»: члену НКРЕКП визначили запобіжний захід

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду обрала запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання члену Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Дмитру Коваленку, якого НАБУ і САП підозрюють у службовій недбалості, пов'язану з формулою «Роттердам+».

Таке рішення 12 грудня ухвалила АП ВАКС, повідомляє «Слово і діло».

«Апеляційну скаргу прокурора САП задовольнити частково. Ухвалу слідчого судді ВАКС від 23 листопада 2022 року скасувати. Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива НАБУ, погоджене прокурором САП, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо (Дмитра Коваленка – ред.) задовольнити частково. Застосувати до (Дмитра Коваленка – ред.), підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання», – йдеться в рішенні.

Також на нього поклали такі обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу; прибувати на першу вимогу; повідомляти детективів про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із підозрюваними у цьому кримінальному провадженні та свідками - чинними та колишніми працівниками НКРЕКП, здати на зберігання закордонні паспорти.

Нагадаємо, 26 жовтня НАБУ і САП повідомили про підозру 15 особам у завданні понад 20 млрд грн збитків від формули «Роттердам+» за 2018-2019 роки. Серед підозрюваних двоє колишній голови НКРЕКП Дмитро Вовка і Оксана Кривенко, колишні та чинні члени Нацкомісії, а також інші особи.

Раніше НАБУ завершило розслідувати старий епізод справи про формулу «Роттердам+». У ній, за версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.

Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО