Справа «Роттердам+»: ексголову НКРЕКП Вовка заочно заарештували

Читать на русском
Антикорупційний суд задовольнив клопотання детектива НАБУ про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного.
Дмитро Вовк

Вищий антикорупційний суд заочно взяв під варту колишнього голову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Дмитра Вовка. Його підозрюють у зловживаннях під час роботи формули «Роттердам+» у 2018-2019 роках.

Таке рішення 2 грудня ухвалив ВАКС, повідомляє «Слово і діло».

«Клопотання задовольнити. Обрати підозрюваному (Дмитру Вовку – ред.) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Після затримання і не пізніше як через 48 годин з часу доставки (Дмитра Вовка – ред.) до місця розслідування кримінального провадження розглянути за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід у встановленому законом порядку», – йдеться в рішенні.

Нагадаємо, 26 жовтня НАБУ і САП повідомили про підозру 15 особам у завданні понад 20 млрд грн збитків від формули «Роттердам+» за 2018-2019 роки. Серед підозрюваних два колишніх голови НКРЕКП Дмитро Вовк і Оксана Кривенко, колишні та чинні члени Нацкомісії, а також інші особи.

Раніше НАБУ завершило розслідувати старий епізод справи про формулу «Роттердам+». У ній, за версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.

Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.

ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ

та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»
Поділитися: