Вищий антикорупційний суд відмовився обрати запобіжні заходи колишнім члену та посадовцю Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Борису Циганенку та Володимиру Бутовському, яких НАБУ і САП підозрюють у службовій недбалості, пов'язану з формулою «Роттердам+».
Такі рішення 24 та 29 листопада ухвалив ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
«У задоволенні клопотання старшого детектива НАБУ, погоджене прокурором САП, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №52022000000000276 від 22 вересня 2022 року стосовно (Бориса Циганенка – ред.) підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - відмовити», – йдеться в рішенні.
Також іншим рішенням ВАКС відмовився заочно взяти під варту ексзаступника начальника управління енергоринку НКРЕКП Володимира Бутовського.
Нагадаємо, 26 жовтня НАБУ і САП повідомили про підозру 15 особам у завданні понад 20 млрд грн збитків від формули «Роттердам+» за 2018-2019 роки. Серед підозрюваних двоє колишній голови НКРЕКП Дмитро Вовка і Оксана Кривенко, колишні та чинні члени Нацкомісії, а також інші особи.
Раніше НАБУ завершило розслідувати старий епізод справи про формулу «Роттердам+». У ній, за версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.
Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»