САП скерувала до суду справу про Бориспільський експрес

Спеціалізована антикорупційна прокуратура скерувала до суду кримінальне провадження про заволодіння коштами на розробці сервісу з купівлі квитків на Бориспільський експрес, який дублював функції аналогічного сайту ПАТ «Укрзалізниця».

Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро.

«16 травня НАБУ та САП скерували до суду справу заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця» при організації сервісу з продажу електронних квитків на «Бориспільський експрес». Серед обвинувачених: ексдиректор філії Головного інформаційно-обчислювального центру АТ «Укрзалізниця» (на момент вчинення злочину); колишній заступник директора філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» (чинний на момент підготовки та початку вчинення злочину); бенефіціарний власник комерційної компанії; директор комерційної компанії; заступник директора комерційної компанії», – інформує відомство.

За інформацією «Слово і діло», йдеться про ексдиректора філії Головного інформаційно-обчислювального центру ПАТ «Укрзалізниця» Олександра Войтка, його ексзаступника Вадима Горюшка, бенефіціара ТОВ «Віртуальні технології і системи» Сергія Кравця, директора фірми Олексія Косенка та його заступника Євгена Серебряного.

Раніше ВАКС обрав запобіжні заходи спочатку трьом підозрюваним у справі «Бориспільського експресу», а потім ще двом.

Нагадаємо, НАБУ в цій справі повідомили про підозру чотирьом особам, а потім ще одній особі. НАБУ і САП встановили, що у 2018 році посадовці УЗ ініціювали закупівлю нового сервісу для продажу квитків на «Бориспільський експрес». Для уникнення проведення відкритих торгів службовці нібито підробили документацію та всупереч закону організували закупівлю за переговорною процедурою.

Проте в рамках проведеної експертизи було з'ясовано, що надане для продажу квитків на «Бориспільський експрес» програмне забезпечення УЗ фактично дублює функціональні можливості вже наявного електронного сервісу booking.uz.gov.ua і, отже, не потребує додаткових витрат.

Зі свого боку розробник сервісу запропонував УЗ безкоштовно реалізувати електронний продаж на «Бориспільський експрес», просто додавши відповідну опцію до сервісу, що вже функціонує. Однак УЗ обрала інший спосіб отримання сервісу, витративши 10,4 млн гривень за придбання цієї опції в іншої компанії.

За інформацією органів правопорядку лише після початку досудового розслідування і проведення слідчих дій керівництво УЗ зупинило розрахунок за програмне забезпечення, і 10,4 млн грн залишилися на рахунках державної компанії.

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО