Відповідно до законопроєкту, рекомендованого до прийняття профільним комітетом у Верховній раді України, планується під час дії надзвичайної ситуації через коронавірус урізати максимальний розмір зарплати для окремих категорій осіб.
Про це повідомляє «Обозреватель».
Сутність законопроєкту в оперативному пошуку додаткових коштів для наповнення державного бюджету коштом державних управлінців, чиновників і членів численних наглядових рад різних держкомпаній, а не коштом простих українців. Нововведення торкнуться керівників і працівників підприємств державного сектора економіки, державних службовців, а також працівників усіх установ і організацій, які фінансуються або дотуються з бюджету.
«На жаль, у певному сенсі цей законопроєкт трошки суперечить Конституції, тому що ми не можемо погіршувати закони, які вже діють. Але водночас ми повинні відштовхуватися від реалій. Якщо у нас пандемія, то потрібно шукати десь гроші. Можливо, це буде трохи більше мільярда, можливо, ще більше», - розповів виданню Сергій Гривко, нардеп від «Слуги народу» і безпосередній ініціатор даного законопроєкту.
На весь період дії надзвичайного стану і протягом дев'яти місяців після нього пропонується обмежити заробітну плату вищезазначених категорій громадян, щоб за підсумком вона не перевищувала 12 мінімальних зарплат сумарно за місяць (72 тисячі гривень – максимум).
«З приводу економії, то Міністерство фінансів вже до другого читання має прорахувати. Я думаю, що максимальну зарплату треба міняти. Можливо, і менше буде. Дивлячись Зараз на наглядові ради, я не розумію, як людина може отримувати 100 тис.грн зарплати під час пандемії», – висловив думку Гривко.
Рішення про максимальне обмеження зарплати буде прийматися Радою і затверджуватися президентом, і, якщо підприємства і Міністерства спробують ігнорувати рішення - проти них будуть застосовані санкції. Посадовій особі, якій з яких-небудь причин не знизили зарплату, буде покладено штраф від 500 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8 500 – 170 000 грн), а отримані ним кошти понад установлений розмір зарплати підлягатимуть поверненню до бюджету. Крім того, після такого порушення протягом трьох років такому громадянину будуть заборонені призначення на посади державної служби України, в установах та організаціях, які фінансуються або дотуються з бюджету, а також на роботу за контрактом до суб'єктів господарювання державного сектору економіки.
У разі прийняття законопроєкту під його дію підпадуть народні депутати, прокурори, працівники ЦВК, держслужбовці, працівники місцевого самоврядування, члени регулятора. Однак обмеження не торкнуться офіційних зарплат депутатів, які отримують ледь понад 20-22 тисяч гривень, але зарплати членів наглядових рад будуть урізані кардинально, оскільки їх дохід неймовірно завищений. Наприклад, в середньому, члени наглядової ради УЗ за 2020 рік отримували в місяць 723 тисячі гривень.
Мінусом була названа неможливість визначення термінів, на які необхідно обмежувати зарплату, а також порушення норм Конституції про рівність громадян перед законом: були наведені аргументи, при яких деякі працівники бюджетних установ можуть опинитися в гіршому матеріальному становищі, ніж на цю мить.
«На нашу думку, обмеження розміру заробітної плати для працівників бюджетної сфери може допускатися тільки в тих випадках, коли надзвичайні ситуації призводять до різкого падіння доходів державного бюджету або до необхідності різкого збільшення його витрат на заходи, пов'язані з подоланням надзвичайної ситуації. В інших випадках, коли стан державних фінансів дає державі можливість повністю виплачувати працівникам бюджетної сфери встановлену для них відповідно до законодавства заробітну плату, передбачені в законопроєкті обмеження будуть виглядати невиправданими порушеннями трудових прав громадян», – йдеться у висновку Головного науково-експертного управління Ради.
Ці нюанси, втім, не занепокоїли профільний Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, який порекомендував прийняти його за основу. У бюджетному комітеті цей документ ще не був прочитаний, але ідею обмеження по зарплатах чиновників цілком підтримують. Крім того, у Верховній Раді також зареєстровані інші ініціативи щодо зменшення зарплат народних депутатів, які очікують свого часу для розгляду в комітетах і в сесійній залі.
Раніше «Слово і діло» детально розповіло про те, які доходи задекларували за 2020 рік лідери парламентських фракцій і груп.
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps