Якщо попередній владі закидали повільні темпи реформ, то за новою – не встигають навіть відстежити, що вони вже запровадили, а що тільки планують. Верховна рада ухвалила декілька законопроектів (у першому читанні), які торкаються теми малого та середнього бізнесу та покликані спростити життя підприємців. Про конфіскацію активів, запровадження РРО та кешбек на каналі UMN поговорили з громадською діячкою, радницею ініціативи «B2F Бізнес за майбутнє» Ліною Клебановою.
Ведучі Роман Скрипін, Данило Яневський та Катерина Супрун, яка включалася до ефіру з Верховної ради, дискутували про ухвалені крейсерськими темпами законопроекти щодо повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, відтермінування штрафів для євробляхерів.
Щодо законопроектів про запровадження штрафів за перевантажені автомобілі та про реєстратори розрахункових операцій (РРО) Клебанова заявила, що це більше нагадує фіскальний бліцкриг нової влади, ніж спрощення життя малого та середнього бізнесу.
На думку Скрипіна, «не можна так шарашити, тому що є регламент і це все можна буде відмотати. Зрозуміло, що вони не нестимуть відповідальності. Проте, все, що вони зараз наголосують без дотримання процедури, можна буде відмотати».
Яневський задався питанням, чи існує у нової влади економічна стратегія? Клебанова ввжає, що немає.
За її словами, Коломойський формує економічну доцільність виходячи із своїх інтересів. Наприклад, енергетичних: «Але є ще держава, а в держави – сектори, включаючи малий бізнес, який лупцюють щоразу. Азіров із своїми бандюками, Петя зі своїми баригами, а зараз у нас орлята Сороса, інвестспекулянти і ще багато інших».
Клебанова вважає що, з одного боку, є запит суспільства, і всі чекають на швидкі та ефективні зміни, з іншого – те, що відбувається в Раді, насторожує.
«Хто формує економічну політику? Льоша – наш прем'єр, прийшов такий ліберальний, у Мінфіні сидить Маркарова, яка там сидить ще з часів Яреськи. Продовження азіровщини, фіскального тиску, але чарівними словами і ліберальними цінностями», – вважає Клебанова.
Вона відзначила, що касові апарати РРО в народі вже називають «гробіками», оскільки, якщо інновації запрацюють, то згортати бізнес доведеться більшості підприємців.
На зауваження Скрипіна, що в Грузії нічого не можна купити без касового апарату, Клебанова зазначила, що «по-перше, Бендукідзе зробив спрощену систему, знизив податки, вони зараз запровадили податок на виведений капітал, закрили корупційні заглушки, і дали людям працювати відкрито. І після цього вони нормально встановили контрольку. Що відбувається в нас? Спочатку ми ставимо контрольку, а в ДФС та на митниці залишилися ті ж самі люди. Політика дуже проста: бюджет треба накачати. За рахунок великого та іноземного бізнесу це зробити неможливо, вони захищені. Залишається тільки малий».
Тобто спочатку треба перезапустити всю фінансову систему, а після цього запроваджувати РРО.
Нагадаємо, 10 вересня на вечірньому засіданні Верховна рада ухвалила в першому читанні альтернативний законопроект №1053-1 та законопроект №1073 щодо детінізації готівкових розрахунків. Які зміни передбачають запропоновані інціативи, «Слово і Діло» розпитало юриста.
Раніше ми писали, як депутати пропонують зменшити тиск на бізнес.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA