Нардеп Володимир Ар'єв викликав до київського Палацу спорту поліцію на концерт «Дискотека 80-х» через те, що деякі відвідувачі прийшли на вечірку в червоних піонерських краватках та пілотках. Чи справді закон про декомунізацію настільки суворий, що забороняє піонерські символи в «дрес-коді» любителів ностальгувати за радянськими часами «Слово і Діло» поцікавилося в експерта з конституційного права Олександра Москалюка.
На його думку, з юридичної точки зору, будь-які дії людини можуть обмежуватися тією мірою, що передбачена законом.
«Вам можуть не подобатися певні речі, але не потрібно плутати морально-етичну площину з юридичною. Це різні речі й не можна підміняти закон критеріями суб’єктивного бачення. Уважно подивимося, що написано в законі про декомунізацію й що саме він забороняє. В статті 1 цього закону є розширений перелік заборон, зокрема йдеться про символіку, що включає будь-яке зображення державних прапорів, гербів, гімни та інші символи СРСР, УРСР, інших союзних або автономних радянських республік у складі СРСР», – зазначив юрист.
Цитуючи закон, він підкреслив, що в переліку забороненої символіки уточнюється, що не можна використовувати прапори, символи, зображення або іншу атрибутику, в яких відтворюється поєднання серпа й молота, серпа, молота та п’ятикутної зірки, плуга (рала), молота та п’ятикутної зірки, символіку комуністичної партії або її елементи. Але з огляду на те, що цей перелік досить докладно розписаний і розлогий, в ньому немає заборони використовувати червону краватку чи пілотку.
«Я не вважаю, що пілотка чи краватка можуть бути символами, які асоціюються з тоталітарним режимом. Ба більше, якщо вже виходити з того, що це символи радянського режиму, то закон можна тлумачити й з іншого боку. Адже він дозволяє використання символів СРСР, якщо проводиться історична реконструкція. Можна сказати, що люди, які прийшли на дискотеку 80-х, просто відтворювали епоху тих років», – зауважив Москалюк.
За його словами, в таких випадках важливо зрозуміти спрямованість умислу тих, хто використовує ті чи інші символи.
«Закон існує для того, щоб запобігти повторенню тоталітаризму в майбутньому. Але люди на такі заходи, як дискотека, приходять радше через ностальгію за минулими часами, а не для популяризації символів тоталітарного режиму», – відзначив він.
Юрист зазначив, що одна річ, коли молодики збираються на акцію заради розпалювання ворожнечі, й зовсім інша, коли люди прийшли потанцювати під улюблену музику й згадати молодість.
«Звісно, ці моменти з використанням символіки досить складно розрізнити, але це потрібно робити, адже інакше ми будемо стикатися з поганими речами. Я не хочу, щоб Україна перетворювалася на Росію в дзеркальному відображенні. Принаймні з того, що відбувається, в мене таке враження складається», – додав Москалюк.
Щодо притягнення до відповідальності, то закон про декомунізацію передбачає адміністративну, а в деяких випадках навіть кримінальну відповідальність. На думку Москалюка, за своєю суворістю він навіть більш жорсткий, ніж аналогічне європейське законодавство. Юрист нагадав, що цей закон зараз перебуває на розгляді в Конституційному суді України. До того ж в Україні поки що немає напрацьованої юридичної практики та прецедентів щодо декомунізації.
«Для того, щоб робити декомунізацію, потрібно було зробити так, як свого часу зробили в Німеччини з денацифікацію після Другої світової війни. Її розпочали лише після того, як відбулася низка судів над нацистами. І вже на підставі судового рішення, де був встановлений юридичний факт, проводили денацифікацію. В Україні потрібно було спочатку ухвалювати судові рішення для того, щоб потім на підставі сукупності цих даних можна було ухвалювати відповідний закон», – впевнений Олександр Москалюк.
Нагадаємо, навесні в Києві Юрію Бойку не дали покласти квіти до пам'ятника Ватутіну.
Також ми писали, що мер Києва Віталій Кличко виступив проти демонтажу радянського пам'ятника Щорсу.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».