У рамках кримінального провадження про можливе незаконне збагачення та декларування недостовірної інформації народним депутатів Вадимом Рабіновичем детективи НАБУ вирішили перевірити дзвінки довіреної особи політика.
Про це йдеться в рішенні Солом'янського районного суду міста Києва, повідомляє «Слово і Діло».
У клопотанні НАБУ зазначалося, що Рабінович у деклараціях за 2015-2016 роки міг не задекларувати право користування й витрати, пов'язані з орендою будинку та земельної ділянки, в якому проживав зі своєю дружиною протягом 2015-2016 років; у декларації за 2017 рік не вказав оренду ще одного будинку; не задекларував витрати по сплачених у Державі Ізраїль страхових внесків до фондів пенсійного страхування; не вніс відомості про свою заборгованість за кредитому перед ізраїльським банком Bank Hapoalim BM the Yarkon і відомості про володіння акціями/корпоративними правами ізраїльської компанії DOR PHOEBUS LTD.
Крім того, нардеп не задекларував право власності дружини на земельну ділянку загальною площею 4,7512 га, розташованою в Київській області, Бориспільському районі, Іванківській сільраді.
У Бюро також додали, що Національне агентство з питань запобігання корупції надіслало копії рішень про результати повної перевірки декларації 2015 року Рабіновича та про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення в ній ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення.
Водночас детектив зазначав, що в період можливого вчинення відповідних кримінальних правопорушень три довірених особи Рабіновича використовували абонентські номери мобільного оператора «Водафон». З метою підтвердження або спростування фактів користування Рабіновичем задекларованими об'єктами, а також встановлення можливих зв'язків із довіреними особами в Бюро просили доступ до документів «Водафон». Суддя клопотання задовольнив.
Нагадаємо, САП надіслала запит про можливе ізраїльське громадянство Рабіновича.
Раніше НАБУ порушило проти Рабіновича чергову справу.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».