Вживані авто з Європи: хто на кому насправді заробляє?

Олександр Радчукполітолог

Проста і зрозуміла ідея купівлі доступного вживаного авто з Європи знаходить підтримку серед дедалі більшого числа українців. Переваги купівлі машини з пробігом у ЄС зрозумілі: якісні європейські дороги і пальне, дотримання норм техогляду дають змогу придбати за відносно невеликі гроші доглянуті й без суттєвих недоліків транспортні засоби.

Ще одна причина активізації цієї теми лежить у суто економічній і політичній площині. Українцям набридло чекати часів, коли вітчизняний автопром, нарешті, запропонує якісний і доступний продукт, конкурентний іноземним брендам виробників автомобілів. Після Революції гідності громадяни очікували поступу у питанні більш ліберального законодавства щодо розмитнення вживаних автомобілів з Європи. Але, як і у випадку з довгоочікуваними реформами, українці отримали лише імітацію спрощення процедури та доступності вживаних авто з Європи.

Тож не дивно, що вже з 2015 року особливого поширення набула схема купівлі вживаних авто на іноземних номерах, які можуть без розмитнення перебувати на території України цілком легально. Спочатку таким способом придбати собі авто користувалися мешканці прикордонних територій, адже саме вони могли без проблем раз на тиждень пересікати на авто із іноземною реєстрацією український кордон і не розмитнювати його.

За два роки ситуація набрала всеукраїнських масштабів: за підрахунками експертів, в Україні придбали близько 1,5 мільйони автівок на іноземній реєстрації. Схема працює просто: українці купують авто у посередників, які оформлюють їх на юридичні особи в європейській країні (особливо популярною стали така діяльність у Литві та Польщі), після чого автовласник може до року користуватися авто на іноземних номерах. Звісно, такий спосіб придбання транспортного засобу приховує в собі низку ризиків, серед яких найбільшими є сплата штрафів та конфіскація авто.

З часом критична маса таких автовласників переросла у політико-економічну площину: погрози від ДФС та уряду штрафувати нерозмитнені авто вже не діють. Автовласники почали диктувати власні вимоги, наполягаючи на суттєвому спрощенні процедури та зменшення кількості податків за розмитнення авто. І схоже, що протистояння із державою лише починає набирати обертів.

Компроміс можливий?

Власники авто із іноземною реєстрацією вже двічі влаштовували організовані масові пікети, завдяки яким змогли привернути увагу до своїх вимог. Перш за все масштаби проблеми на собі відчули кияни: одним із наслідків акцій протестів стали серйозні затори у столиці.

Думки, як завжди, розділилися: частина українців підтримують вимоги пікетувальників зменшити кількість податків до бюджету для розмитнення вживаних авто з Європи. Інші обурюються, адже сплатили усі мита та податки за чинним законодавством, аби легально користуватися своїм транспортним засобом.

Зрештою, минулого року проблему намагалися вирішити у правовий спосіб прийняттям закону № 3251. Держава справді знизила ставку акцизного збору на вживані транспортні засоби до 31 грудня 2018 року, однак із низкою умов. Головна з них полягає у тому, що українцям «за знижкою» можна приганяти лише авто з екологічним стандартом «Євро-5», більшість моделей таких транспортних засобів починали виробляти з 2010 року. Тому вже на першому етапі вибору вживаного авто їхня вартість не є доступною для більшості українських громадян. І хоча українці таки влаштовують собі автошопінг, користуючись нормами згаданого вище закону, поки що за такої схеми за рік було розмитнено всього трохи більше 11 тисяч автівок.

Тоді як схема купівлі та використання авто на іноземних номерах дозволяє купувати значно старіші не менш якісні транспортні засоби, які насправді в Європі можуть коштувати від 3 до 7 тисяч євро. Враховуючи, що послуга купівлі вживаних авто в середньому вартує 1000 євро, навіть за незначні заощадження пересічний українець може дозволити купити собі пристойну іномарку.

Більше свободи

Цього тижня автовласники знову пікетували Верховну Раду. Одна з головних вимог – зробити розмитнення вживаних авто доступним, аби кожен українець міг дозволити собі недорого придбати якісний транспортний засіб. Реалізувати задумане можуть допомогти законопроект №5561 «Про внесення змін до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» щодо формування цивілізованого ринку вживаних автомобілів», внесений за ініціативи групи позафракційних народних депутатів. В документі пропонується відмовитися від директив ЄС щодо дотримання екологічного стандарту «Євро-5» при розмитненні саме вживаних авто. Натомість пропонується запровадити техогляд для відсіювання справді несправних авто чи таких, які можуть нанести значної шкоди довкіллю.

У Верховній Раді зареєстрований ще один законопроект №5567 «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо врегулювання транзиту та тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування)», під яким поставили підписи більше 90 народних депутатів. Головна мета документу – легалізація нерозмитнених транспортних засобів шляхом встановлення ставки щомісячної оплати за право експлуатувати автомобіль на іноземній реєстрації.

Втім перераховані проекти закону поки що мають мало шансів отримати «зелене світло». Натомість вже 25 травня парламентський Комітет з питань податкової та митної політики розглянув та рекомендував ухвалити у першому читанні законопроект №4932 авторства народного депутата Максима Бурбака (фракція «Народного фронту»). В документі він пропонує обкладати нерозмитнені автівки по 2 євро на день, передбачаючи норму щодо зниження плати в залежності від кількості часу перебування авто на території України. Логіка така: чим довше авто перебуває транзитом в Україні, тим менше власник платить податок до державного бюджету. «Абонемент» на рік коштуватиме 342 євро (близько 9,5 тисяч гривень). Сам Бурбак на своїй сторінці у Facebook пояснив, що норми законопроекту начебто стосуються усіх власників авто з іноземною реєстрацією, які приїжджатимуть до України. Мовляв, це європейська норма, і є запровадженням «дзеркальної» практики по відношенню до українських водіїв, які заїжджають на територію європейських країн. Фокус в тому, що зараз на таких авто їздять переважно українці.

Із такими нововведеннями власники авто із іноземною реєстрацією не згодні й обіцяють продовжувати акції протестів. Схоже, протистояння лише загостриться, адже свою принципову позицію у цій проблематиці висловив Президент Петро Порошенко. Відвідуючи митний пункт у Ягодині на кордоні з Польщею, глава держави начебто випадково поцікавився в одного з українських водіїв на авто із іноземною реєстрацією його позицією щодо розмитнення свого транспортного засобу. На що той відверто зізнався, що не перетинає кордон кожні 5 днів, як того вимагає закон, а використовує інші «схеми», аби не розмитнювати авто. Тож Порошенко пообіцяв розібратися у ситуації та заявив про намір ліквідувати схеми ввезення автомобілів на іноземній реєстрації. «Не буде такого, що не будуть нікому «підмазати». Чому одні повинні платити акцизи і збори, а інші - ні?» - зауважив Президент.

Інтриги до протистояння між державою та автовласниками додає й той факт, що до вступу на головну посаду в країні, один із видів бізнесу Петра Порошенка стосувався саме виробництва вітчизняних автомобілів. Цілком природньо, що раніше він перебував в одному таборі противників доступного розмитнення вживаних авто з ЄС. Цікаво, як зміниться його думка під тиском мільйонів незадоволених автовласників, особливо враховуючи те, що за рік фактично стартує підготовка до передвиборчої президентської кампанії?

Що на шальках терезів?

Насправді мають рацію обидві сторони. Держава має отримати податки за ввезені та нерозмитнені авто. До того ж це не тільки в інтересах чиновників, але й справедливо щодо решти громадян, які придбали свої транспортні засоби, заплативши усі податки.

Позиція власників авто із іноземною реєстрацією також є зрозумілою. Більшість з них використовують такі схеми пригону авто не від гарного життя. До того ж українці давно мріють про можливість придбати недороге якісне авто – хто для пересування і мандрівок, а хто із більш практичною метою, наприклад, для розвитку власної справи. До слова, в сусідній Молдові уряд ще в середині 2000-их пішов на поступки своїм громадянам і суттєво зменшив вартість розмитнення вживаних авто з Європи. Добре це чи ні, однак автопарк значно оновився, а вартість транспортних засобів стала доступною для більшості молдаван. Щоправда, є суттєва обставина: свого автопрому Молдова ніколи не мала.

Прибічникам тези про те, що з «України зроблять звалище автомотлоху», можна навести дані інформаційно-аналітичної групи «Автоконсалтинг» і Асоціації «АСЕА» (European automobile manufactures association), згідно із якими, в Україні зараз у 2,5 рази менша кількість автомобілів на 1000 осіб порівняно з європейськими країнами. При цьому експерти наголошують, що вітчизняний автопарк є дуже застарілим, кожен 4-ий автомобіль старший 1990 року випуску. Водночас простору для маневру небагато: щороку в Україні реалізується лише 30-40 тисяч нових автомобілів. Тобто український автопарк продовжує застарівати. Тож цілком імовірно, що виправити цю ситуацію допомогло б зниження вартості розмитнення вживаних авто з ЄС.

Від зниження вартості розмитнення авто виграють більшість українців – і ті, хто купує авто в автосалонах, і ті, хто поїде за вживаними транспортними засобами самотужки в Європу. Тобто потенційно держава може отримати збільшення надходжень до бюджету. Звісно, в цьому випадку найбільше постраждає вітчизняний автопром, який і так ледь животіє.

Доволі легко порахувати, скільки зараз держава втрачає податкових надходжень від несплати автовласниками платежів за розмитнення. Зауважимо, це лише приблизні дані. Якщо припустити, що в Україну наразі ввезено щонайменше 1 мільйон автівок на іноземних номерах, а сама процедура оформлення через нерезидентів у Литві чи Польщі в середньому коштує 1 тисячу євро, виходить, що лише за рік держбюджет недоотримує 1 мільярд євро (близько 27 мільярдів гривень). Звісно, якщо ці гроші не заробляє держава, їх отримують інші – підприємливі «ділки», спритні митники, бюджет іншої держави. Натомість українці, окрім ризиків і проблем з ДФС і органами влади, отримують ще один головний біль – необхідність раз на рік перетинати кордон.

Тож історія з автомобілями на іноземній реєстрації лише починається. Далі буде цікавіше.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО