У вівторок під час засідання уряду зазвичай стриманий в особистих оцінках прем’єр-міністр Володимир Гройсман виголосив гнівну тираду на адресу колишньої партнерки по коаліції, а нині – одного з найгостріших його критиків Юлії Тимошенко. У відповідь на її марні спроби відправити його у відставку й навіть обіцянку судитися з Парубієм за відмову останнього реєструвати відповідний проект постанови (підписаний 15 депутатами замість 150), глава уряду пригадав лідерці «Батьківщини» всі її прем’єрські промахи й нарешті назвав її «мамою корупції» в Україні. Останній вислів уже пішов у народ і перетворився на черговий інтернет-мем.
«Слово і Діло» вирішило дослідити історію конфлікту Тимошенко і Гройсмана, взявши за основу обіцянки обох із моменту набуття останнім прем’єрських повноважень, тобто з 14 квітня 2016 року. Основними «точками зіткнення» лідерки «Батьківщини» й прем’єр-міністра виявилися тарифи на житлово-комунальні послуги, енергетика, Державний бюджет і земельне питання.
Ні для кого не секрет, що «соціалка», особливо питання тарифів, завжди була «коником» Юлії Володимирівни. Немає такого представника виконавчої влади (крім неї самої свого часу), якого б вона не критикувала в цьому питанні, а Гройман, за якого тарифи на основні комунальні послуги справді підскочили, став для неї ідеальною мішенню. Тут і обіцянки не голосувати за жоден законопроект і взагалі заблокувати роботу парламенту як таку, і заяви про розслідування корупційних газових схем, якщо уряд не скасує (добровільно чи в судовому порядку) рішення про підняття тарифів, і навіть натяки на тарифний майдан.
Гройсману тут, як то кажуть, нічим крити: попри субсидії та «теплі» кредити, тарифне навантаження на середньостатистичного українця зросло досить відчутно. 5 жовтня минулого року він лише запевнив, що квартири за комунальні борги забирати не будуть, а 16 листопада – що штрафуватиме надавачів таких послуг, якщо вони будуть завищувати рахунки. Обидві обіцянки поки що в процесі виконання.
Також Тимошенко пригрозила подати в НАБУ документи, що підтверджують корупцію в газовій сфері, та чомусь цього так і не зробила. А між тим із вуст Гройсмана у вівторок прозвучали звинувачення на адресу самої Тимошенко з того ж приводу. «Може вона не має стосунку до корупційних схем із газом і знищення енергетичної незалежності? Не за її контрактом «Газпром» виставив позов на 38 мільярдів доларів?», – заявив сьогодні прем’єр. А такі слова на рівні глави Кабміну – це вже не просто публічна образа. Це привід для реального антикорупційного розслідування...
Ще одним каменем спотикання у відносинах між політиками став Бюджет. В принципі, зрозуміло, адже причиною неголосування політсилою Тимошенко за головний кошторис країни частково якраз і стала його «соціальна» частина. Ну й куди ж без корупціогенного фактору, звісно. Словом, поки уряд писав проект Державного бюджету-2017, «Батьківщина» піарилася на тому, що його не підтримає. Кабмін Бюджет в обіцяний термін подав, підлеглі Тимошенко не проголосували, але на результат це не вплинуло, тож усі залишилися задоволеними.
Також діаметрально протилежні погляди Тимошенко і Гройсман мають на земельне питання. Якщо другий заявляє про намір до 2020 року впровадити земельну реформу, то принциповою позицією «Батьківщини», як відомо, є продовження земельного мораторію. Що, звісно, частково зв’язує руки уряду в реалізації задуманого.
Наостанок зауважимо, що в активі Гройсмана 58% виконаних обіцянок, у Тимошенко – 39%.
Аліна Костюченко, за матеріалами «Слова і Діла»