Обіцянки економічної допомоги Україні в обмін на територіальні поступки поки не мають конкретного змісту й не можуть вважатися гарантіями безпеки. Водночас переговори за участю США та росії наразі не свідчать про готовність Кремля завершувати війну, а їхній результат залежатиме від зовнішнього тиску на володимира путіна.
На такій оцінці зійшлися голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко та керівник аналітичного центру «Ділова столиця» Вадим Денисенко, відповідаючи на запитання «Слово і діло».
Політологи пояснили, чого можна очікувати від переговорного процесу, які умови може висувати Москва та наскільки реальна зустріч лідерів України, США і росії найближчими тижнями.
Економічні обіцянки не гарантують безпеки Україні
На думку Володимира Фесенка, економічні вигоди, які можуть пропонувати Україні в межах переговорів, імовірно, стосуватимуться фінансування відновлення та повоєнного розвитку. Однак наразі немає конкретики щодо сум, механізмів і умов надання такої допомоги.
««Економічні вигоди» – це гроші на відновлення і повоєнний розвиток України. Але все це поки дуже абстрактно, без конкретних сум, механізмів і умов фінансування. Звісно, це не є гарантією безпеки. І сама ця обіцянка далеко не гарантована», – зазначив експерт.
За лаштунками «дизель-шоу»: Україні запропонували новий мирний планНовий мирний план для України передбачає чотири пункти, у яких йдеться про відбудову, гарантії безпеки, економічну співпрацю та зупинку бойових дій на лінії фронту – чи є вони реалістичними.
Вадим Денисенко також наголосив, що говорити про реальність подібних домовленостей поки передчасно.
«Ми не маємо взагалі жодної інформації про те, які будуть економічні вигоди дані Україні. Україна не погоджується на обмін територіями. Тому станом на зараз говорити про це – суто гіпотетичні речі», – сказав політолог.
Чого очікувати від переговорів після візиту Віткоффа до Санкт-Петербурга
Одним із результатів візиту спецпосланця президента США Стіва Віткоффа до Санкт-Петербурга стала домовленість про відновлення технічних переговорів у тристоронньому форматі в першій половині листопада. Очікується, що сторони обговорюватимуть повоєнний безпековий устрій.
Водночас, на думку політолога Володимира Фесенка, Москва може наполягати на нейтральному статусі України. Він зауважив, що наразі не йдеться про переговори щодо безпосереднього припинення війни.
Фесенко вважає, що Кремль може висувати різні неприйнятні для України умови, однак головна проблема полягає в самому підході росії до переговорів.
«Кремль взагалі хоче диктувати умови перемовин про завершення війни. І умови її завершення», – пояснив він.
Вадим Денисенко оцінює перспективи переговорного процесу так само скептично. На його думку, згода російського керівництва на проведення наступного раунду переговорів не свідчить про готовність до поступок.
«Путін прямо сказав Трампу, що не піде на жодні поступки й далі імітуватиме переговорний процес. Те, що він погодився на тристоронню групу в першій половині листопада, насправді ні про що не говорить. Це не означає, що він збирається робити якісь подальші кроки», – зазначив Денисенко.
Політолог вважає, що Москва продовжує імітувати переговори, водночас демонструючи Вашингтону небажання змінювати свою позицію.
Чи можлива зустріч Зеленського, Трампа і путіна найближчими тижнями
На думку Володимира Фесенка, тристороння зустріч президентів України, США та росії найближчими тижнями є абсолютно нереальною.
І хоча сумнівів щодо зустрічі робочої групи немає, Вадим Денисенко наголошує, що вони не принесуть суттєвого прогресу в питаннях завершення війни.
«Жодного вагомого питання, крім обміну полоненими, на цих тристоронніх зустрічах найближчим часом, можливо, не буде», – сказав політолог.
На його думку, переговорний процес наразі є імітаційним і не призведе до відчутних результатів без зовнішнього тиску на російського президента.
В ЄС повернулись до пошуків переговірника з путіним: медіа назвали 4 кандидатиУ Європі знову шукають головного представника на можливих переговорах з путіним щодо завершення війни в Україні.
«Якщо ми будемо мати певний тиск з боку інших країн на Володимира Путіна, тоді, можливо, щось зрушиться з мертвої точки. Станом на зараз жодного зовнішнього тиску на путіна немає. Без цього зовнішнього тиску я не вірю в будь-який прогрес у переговорах», – пояснив Денисенко.
За словами політолога, ключовими країнами, здатними вплинути на позицію Кремля, є США та Китай. Водночас наразі він не бачить достатніх підстав говорити про такий тиск із боку Вашингтона чи Пекіна.
«Є дві країни: або США, або Китай, або США і Китай. Ні того, ні того поки що немає», – підсумував Денисенко.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»