Видання The Washington Post опублікувало деталі мирного плану для врегулювання російсько-української війни. Зазначається, що це саме та модель, до якої рухаються США та Європа. Її мета — запропонувати Україні та росії економічні й безпекові бонуси, щоб схилити сторони до територіальних компромісів. Водночас ідеться про попередню пропозицію, а не про погоджену сторонами мирну угоду.
За даними WP, дипломатичний поштовх відбувся під час шестигодинної зустрічі 9 жовтня, яку організували посланці США Джаред Кушнер та Стів Віткофф. У цій зустрічі взяли участь українські посадовці, а також представники Великої Британії, Франції та Німеччини. Зустріч відбулася у Флориді, у гольф-клубі Shell Bay Golf Club, який належить Віткоффу.
Саме в цей період стало відомо, що президент США Дональд Трамп домовився з Москвою про так звану «дизельну угоду», яка послаблює дію американських санкцій проти рф та викликала обурення у президента Володимира Зеленського й європейських політиків.
Автор матеріалу Девід Ігнатіус зазначає, що Кушнер та Віткофф під час зустрічі попередили українську сторону, що Трамп збирається укласти таку домовленість, і попросили припинити удари по російських НПЗ, оскільки ціни на дизельне пальне різко зросли. Ігнатіус підкреслює, що Трамп уклав «дизельну угоду» з політичною метою — знизити ціни напередодні проміжних виборів до Конгресу США. При цьому американські переговорники готові повернутися до справи та поїхати до Москви, якщо Володимир Зеленський погодиться припинити удари по російських НПЗ.
У межах нового мирного плану пропонується передати путіну послання: не просто припинити війну з Україною, а укласти угоду з Європою, яка відновить стабільність у регіоні.
«Енергетичне перемир’я» між росією та Україною: чи є можливим неможливеЕнергетичне перемир’я між російською федерацією та Україною здається неможливим лише на перший погляд.
Першим пунктом плану є відбудова України. Світовий банк та інвестиційна фірма BlackRock хочуть створити відповідний механізм фінансування відновлення. Він охоплюватиме відбудову зруйнованих районів України, допомогу сім'ям загиблих і поранених військових та відновлення економіки. Переговорники зажадали від української делегації детальну оцінку витрат, а також гарантії того, що кошти не будуть розкрадені. Очікується, що українська сторона надасть розрахунки найближчим часом, якщо переговорний процес не зірветься.
Другий пункт — це гарантії безпеки, які нададуть Україні США та європейські союзники. Ці гарантії будуть подібними до статті 5 НАТО, тобто передбачатимуть військову відповідь у разі повторного нападу росії. Конкретний механізм таких гарантій і зобов'язання кожної зі сторін ще не погоджені.
У статті зазначається, що росія також вестиме переговори з Європою щодо гарантій безпеки для себе, хоча незрозуміло, що саме це могло б означати.
Від себе можемо додати, що вимоги щодо гарантій безпеки, які висувала для себе рф, містяться у відомому ультиматумі, який Москва висунула НАТО у грудні 2021 року. У ньому, серед іншого, містилася вимога відкотити інфраструктуру Альянсу до кордонів 1997 року. Якщо росія і зараз наполягатиме на цій вимозі, то черговий мирний план уже можна вважати мертвонародженим.
Третій пункт стосується економічної співпраці росії, України та Європи. Одним з аспектів такої співпраці може бути трубопровід, яким транспортуватимуть російські нафту та газ до Європи. Прибутки від цього бізнесу росія та Україна розподілятимуть між собою. Крім того, потенційна мирна угода має передбачати умови та строки скасування чинних економічних санкцій проти росії. Фактично йдеться про можливе повернення рф на європейський енергетичний ринок.
І нарешті, четвертий пункт передбачає зупинку бойових дій на лінії фронту. За описом американського посадовця, цей пункт є найбільш проблемним, оскільки в такому разі росія збереже контроль над територіями, які нині окупує, зокрема над частиною Донбасу. При цьому сама лінія розмежування залишається рухомою, адже ситуація на фронті змінюється практично щодня.
Девід Ігнатіус зазначає, що європейські переговорники були розгнівані «дизельною угодою» Трампа, але, попри це, висловили намір продовжувати переговорний процес, аби «зняти напругу із ситуації та повернутися до роботи».
Текст WP створює враження, що сама зустріч справді проходила в більш-менш конструктивній атмосфері. Принаймні Ігнатіус не описує відкритих погроз чи ультиматумів безпосередньо під час переговорів. Ба більше, переговорний процес триває за участю європейських представників, що теж важливо для України.
Індекс Віткоффа: як згасав мирний план Трампа щодо війни в УкраїніАналітики «Слово і діло» нарахували 35 зустрічей Стівена Віткоффа щодо врегулювання війни в Україні. Як розвивався переговорний трек спецпосланника Трампа і скільки разів він бачився з путіним – дивіться на інфографіці.
Водночас не варто забувати, що, за інформацією Ігнатіуса, Трамп погрожував припинити надання Україні розвідувальної підтримки, якщо Володимир Зеленський не погодиться припинити удари по російських НПЗ. Отже, навіть якщо безпосередньо під час зустрічі українська сторона не отримувала ультиматумів, американський тиск на Київ нікуди не зник.
У будь-якому разі, схоже на те, що скандал, пов'язаний із «дизельною угодою» Трампа, є лише верхівкою айсберга. «Під водою» переговорний процес не збирається зупинятися. От тільки чи буде він успішним?
Девід Ігнатіус сам зазначає, що Трамп досі не розуміє, що путін — агресор і «хоче перемоги, а не перемир'я».
Другого, чого, на наш погляд, досі не зрозумів Трамп, — це те, що путін веде колоніальну війну, розглядаючи Україну як власну територію. Кремлівського диктатора не цікавлять самі по собі економічні стимули для завершення війни — йому потрібна територія України, щоб створити нову редакцію російської імперії або СРСР.
Саме тому навряд чи путін погодиться з пунктом 4 мирного плану, який передбачає зупинку бойових дій на актуальній лінії розмежування. Він продовжує наполягати на повному відведенні українських військ із Донецької області. На цю умову уже не погодиться Україна, яка до того ж веде в Донецькій області успішні наступальні дії в межах операції «Вівальді».
Ось чому цей план навряд чи матиме успіх, попри всі намагання Дональда Трампа просунути його, аби разом із «дизельною угодою» заробити собі додаткові політичні бали перед проміжними виборами до Конгресу США 3 листопада.
З іншого боку, в останні дві ночі не повідомлялося про нові удари Сил оборони по російських НПЗ. Це може свідчити про тимчасову паузу в таких атаках, яка може бути викликана вимогами американської сторони. Той факт, що питання ударів по російських НПЗ стало одним із предметів переговорів зі США, свідчить про їхню вагу як інструменту тиску на російську економіку. І якщо американська сторона справді пов'язує продовження мирних переговорів із припиненням цих атак, то Київ опиняється перед складним вибором: зберегти один із дієвих засобів впливу на росію або спробувати не допустити зриву дипломатичного процесу.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»