Усі територіальні громади України мають до 1 січня 2027 року привести свої статути у відповідність до чинного законодавства. У межах виконання цієї вимоги міська рада Дніпра оприлюднила 5 жовтня проєкт нового статуту територіальної громади. Місцеві ГО та Transparency International Ukraine звинуватили його в надмірному ускладненні однієї з важливих процедур народовладдя – подання місцевої ініціативи, яка, на відміну від електронних петицій, є обов’язковою до розгляду владою. Чинний статут має вимогу щодо щонайменше 250 осіб ініціативної групи; новий пропонує поріг у 750 підписів для внесення ініціативи. «Слово і діло» вирішило порівняти на інфографіці, які вимоги до місцевої ініціативи висувають статути інших українських міст.
Чому вимоги до місцевої ініціативи визначають статути громад
Згідно із законом «Про місцеве самоврядування», члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у місцевій раді будь-якого питання, що перебуває у компетенції відповідного органу. Розгляд має бути відкритим – і проводитися за участю членів ініціативної групи. Рада має ухвалити рішення – і опублікувати його згідно з протоколом.
Однак порядок внесення місцевої ініціативи визначається не законом, а місцевими статутами громад. Відповідно, у різних містах України різняться вимоги до кількості осіб в ініціативній групі – та вимоги щодо збору підписів на підтримку пропозиції.
Важливо: розмір ініціативної групи та кількість підписів – не єдині показники легкості реєстрації та внесення місцевої ініціативи. Велике значення мають також кількість днів, відведена на кожен з етапів подання, вимоги до того, які саме дані громадяни мають вносити під час підписання, а також віковий ценз.
Згідно із законом № 3703-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування» усі територіальні громади мають до 1 січня 2027 року оновити свої статути відповідно до вимог децентралізації та стандартів ЄС. Саме з цим пов’язана активність місцевих громад в ухваленні нових статутів.
Вимоги до розміру ініціативної групи та збору підписів у містах України
Аналітики «Слово і діло» дослідили чинні статути територіальних громад обласних центрів України. До вибірки не потрапив окупований Луганськ, а також чинний облцентр Донеччини – Краматорськ, у якому подання місцевих ініціатив наразі зупинене через роботу військової адміністрації у місті.
Частина статутів міст безпосередньо містить фактичні вимоги до реєстрації та внесення місцевої ініціативи, частина – відсилає до відповідних положень або додатків. У випадку Миколаєва – до регламенту міської ради, який відсутній у вільному доступі. До кінця року в місті мають ухвалити новий статут, щодо якого зараз тривають дебати з приводу квот делегатів на міських зборах від різних районів міста.
Розмір ініціативної групи для реєстрації місцевої ініціативи варіюється від 3 до 250 осіб. Зі свого боку кількість підписів, потрібних для внесення ініціативи на розгляд міською радою, у деяких містах узагалі не прописана, а в інших сягає захмарних 10 000.
Найменші встановлені вимоги до розміру ініціативної групи серед обласних центрів України мають Луцьк та Вінниця – по 3 особи. Для внесення ініціативи на розгляд Ради у Луцьку треба провести збори не менш ніж 50 членів громади, які мають підтримати пропозицію. У Вінниці необхідно зібрати не менше ніж 250 підписів жителів громади віком від 14 років. В обох містах діють нові статути, ухвалені у 2024 і 2025 роках відповідно.
Найпоширеніший розмір ініціативної групи – це 5 осіб. Таку вимогу мають статути семи обласних центрів – Ужгорода, Рівного, Полтави, Чернігова, Львова, Києва та Хмельницького. Утім, вимога щодо кількості підписів на підтримку в них суттєво відрізняється.
Так, в Ужгороді необхідно зібрати 50 підписів жителів територіальної громади (що може змінитися після ухвалення нового статуту). У Рівному та Полтаві – по 250 підписів, причому допускаються мешканці віком від 14 років та внутрішньо переміщені особи.
У Чернігові для внесення ініціативи треба 300 підписів, у Львові – 500, а у Києві – 1 000. У Хмельницькому необхідно провести збори жителів громади віком від 16 років, які мають затвердити внесення. Варто зауважити, що у Києві також тривають обговорення нового міського статуту.
Щонайменше 7 осіб має становити ініціативна група у Черкасах та Херсоні. У Черкасах для внесення ініціативи на розгляд міськради вимагається 50 підписів або ж рішення більшості учасників зборів; у Херсоні – 200 підписів. Зараз у Херсоні триває розгляд нового проєкту, який зменшує вимогу до 100 підписів. Утім, його критикують за заборону вносити місцеві ініціативи військовослужбовцям.
У трьох містах ініціативна група має складатися з 10 осіб – Житомирі, Одесі та Харкові. Разом з тим у них на порядок відрізняється вимога щодо числа підписів: у Житомирі – 200, в Одесі – 1 000, а в Харкові – рекордні 10 000 підписів. В Одесі новий статут затвердили восени 2025-го, а в Житомирі – цього літа.
Ініціативна група у Тернополі має становити не менше ніж 20 осіб та зібрати 300 підписів жителів громади віком від 14 років. У Сумах розмір групи майже аналогічний – 22 особи, але вимога щодо підписів відсутня; зазначається лише те, що місцеву ініціативу мають підтримати місцеві мешканці.
В Івано-Франківску ініціативна група становить 30 осіб, які мають зібрати 250 підписів громадян віком від 18 років для внесення пропозиції до міськради. У Кропивницькому та Чернівцях чинні положення практично ідентичні та передбачають 50 підписів на підтримку ініціативи та аналогічний розмір ініціативної групи. Разом з тим у Чернівцях зараз триває обговорення нового статуту: 26 жовтня відбудуться громадські слухання його проєкту.
У Запоріжжі чинний статут – один з найстаріших в Україні (2006 року), а останні зміни до нього вносилися у 2010 році. Згідно з ним ініціативна група має становити 250 осіб, тоді як окремого порогу підписів для внесення ініціативи не передбачено. У 2025 році стартувала розробка проєкту нового статуту, який також викликав критику – насамперед через нечітку регламентацію повноважень учасників робочої групи та корупційні ризики.
За що критикують проєкт нового статуту Дніпра
Нарешті, у чинному статуті Дніпра діють аналогічні до запорізьких вимоги до місцевої ініціативи: розмір ініціативної групи – 250 осіб, а вимоги до збору підписів немає. У проєкті нового статуту її розмір хочуть зменшити до трьох осіб – однак натомість ввести поріг у 750 підписів на підтримку.
Зміни критикують зокрема через кількість особистих даних, які потрібно вказати для підпису: ПІБ, дата народження, номер паспорта, місце постійного проживання (для ВПО – дата і номер довідки про взяття на облік ВПО), контактні номери телефонів та (за наявності) електронна пошта й особистий підпис.
Програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine вказує на ще кілька проблемних пунктів – наприклад, заборону подавати місцеві ініціативи з бюджетних питань та обмеження на участь у місцевих ініціативах громадян віком 14–18 років. Разом з тим організація визнає, що новий статут враховує оновлені законодавчі підходи до місцевого самоврядування, зокрема регулює звітування міського голови.
Нагадаємо, на тлі дефіциту бюджету місцеві громади в Україні повідомляли про блокування платежів Казначейством. Відповідні заяви були опубліковані на сайтах міськрад Львова, Полтави, Тернополя та інших міст.
Тим часом триває конфлікт навколо підготовки Києва до зими. Частина активістів і центральна влада закидають Віталію Кличку провал підготовки міста; натомість сам мер столиці звинувачує владу в блокуванні платежів та влаштуванні «шоу з Планів стійкості».
Про те, як реально оцінити підготовку Києва до опалювального сезону, читайте в коментарі директора аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександра Сергієнка для «Слово і діло».
Раніше «Слово і діло» показувало на окремих інфографіках, скільки коштів з місцевих бюджетів скеровують на ремонт зруйнованого житла, а також які субвенції на шкільне харчування отримали області України.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»