У четвер, 15 жовтня, робота терміналів Starlink у русі відновилася. Відповідні обмеження були запроваджені в ніч проти 14 жовтня й призвели до перебоїв супутникового зв'язку під час руху на швидкостях понад 161 км/год. Це стало причиною зриву низки важливих місій, запланованих Силами оборони. Те, що сталося одного разу, може статися й удруге. Чому це небезпечно?
У ніч проти 14 жовтня стало відомо про обмеження роботи терміналів, які використовували військовий сервіс Starshield на базі супутникової інфраструктури Starlink. Основний поріг обмеження становив приблизно 161 км/год (100 миль/год). Після його перевищення зв'язок із терміналом міг перериватися. Українські військові повідомляли про перебої навіть на швидкостях близько 110–120 км/год, а в окремих випадках – і на рівні 60–70 км/год.
Перебої зв'язку призвели до зриву низки важливих місій із використанням дронів, оснащених терміналами Starlink. За повідомленнями українських військових, у деяких випадках зв'язок зникав на 10–20 секунд, що ускладнювало керування безпілотниками.
Якщо США вимкнуть розвідку: чим допоможе ЄвропаАвіаційний експерт Костянтин Криволап пояснив, чому Україна не може повністю замінити американську розвідку, які альтернативи має Європа та що стримує розвиток українських далекобійних спроможностей.
Starshield – це військовий і державний напрям компанії SpaceX Ілона Маска, створений для захищених комунікацій та інших потреб уряду США, Пентагону й американських спецслужб. Він використовує технології та супутникову інфраструктуру Starlink, але не є просто іншим тарифним планом звичайного комерційного сервісу. Причому українська сторона повідомляла, що не отримувала попереджень про запровадження відповідних обмежень.
Що це означало для фронту? Насамперед перебої могли знизити ефективність ударів безпілотників по російській логістиці. Зокрема, це стосується так званої «траси Новоросія» в окупованому Криму, якою росіяни перевозять військові вантажі. За повідомленнями Сил безпілотних систем, у період дії обмежень кількість вантажівок, які вдалося уразити на логістичних шляхах, суттєво зменшилася.
Найбільшу проблему становили труднощі з використанням дронів-перехоплювачів. Перебої супутникового зв'язку ускладнювали керування безпілотниками, які мають наздоганяти рухомі цілі, адже втрата зв'язку навіть на 10–20 секунд може завадити оператору скоригувати курс і завершити перехоплення.
Обмеження Starlink фізично не зменшували швидкість самих дронів, але проблеми зі зв`язком на швидкостях до та після порогу у 160 км/год суттєво ускладнювали перехоплення навіть звичайного «гвинтового» «шахеда», який здатний розвивати швидкість понад 180 км/год.
Про ці ризики повідомляв радник президента Сергій Бескрестнов із позивним «Флеш». За словами президента Володимира Зеленського, від початку доби 14 жовтня до ранку 15 жовтня росія застосувала проти України понад 850 «шахедів». Зеленський наголосив, що масована атака відбувалася саме в період штучного обмеження можливостей української оборони. Немає достатніх підстав стверджувати, що саме проблеми зі Starlink спричинили таку кількість запусків, хоча не можна виключати, що росіяни могли скористатися наявністю таких обмежень.
Цікаво, що ані Ілон Маск, ані Білий дім не взяли на себе відповідальність за обмеження роботи Starlink. Маск заявив, що системи Starshield перебувають у власності уряду США, а рішення щодо швидкості та використання ухвалюють американські військові й, зрештою, президент країни. У Білому домі, зі свого боку, заявили, що не контролюють діяльність SpaceX.
Історія зі Starlink наклалася на ще один неприємний трек. Під час ударів балістичними ракетами по Києву ввечері 12 жовтня, а потім увечері 13 жовтня українська сторона не отримала звичного завчасного попередження про першу хвилю ракетних ударів.
Інформація про пуски ракет є важливою частиною розвідувальних даних, які США передають Україні. Американські системи раннього попередження можуть виявляти ракетні пуски за допомогою супутників, зокрема за інфрачервоним випромінюванням від роботи двигунів вже на ранніх етапах. У випадку з балістичними ракетами час на реагування і без того дуже обмежений. Завчасне попередження дає змогу виграти дорогоцінні секунди, аби люди встигли знайти укриття. Коли такого попередження немає або воно надходить із запізненням, сигнал тривоги може пролунати лише за кілька секунд до вибуху або пролунати вже після прильоту ракет.
Це може мати трагічні наслідки для цивільних, яким критично не вистачатиме часу, аби знайти хоча б мінімальне укриття. Особливо небезпечними є ракети з касетною бойовою частиною або бойовими елементами, призначеними для ураження живої сили.
Випадки зі Starlink та відсутністю звичного завчасного попередження про ракетні пуски створили враження, що американська сторона може використовувати такі інструменти для тиску на Україну, аби Київ припинив бити по російських НПЗ. Нагадаємо, в останнні дні відносини між Україною та США різко загострилися на тлі намагань Дональда Трампа наблизити мир в Україні шляхом поступок росії. Зокрема, президент США домовився з путіним про так звану «дизельну угоду», яка передбачала послаблення дії американських санкцій у сфері постачання дизельного пального та викликала обурення у президента Володимира Зеленського й європейських політиків.
Вбити лучника: чому Україні важливо мати доступ до Starlink над росієюТехнологія Starlink дозволить полювати за російською балістикою, якою ворог активно обстрілює територію України.
За задумом Трампа, ця домовленість мала на меті знизити ціни на дизельне пальне напередодні проміжних виборів до Конгресу США. Водночас американський президент намагався заохотити путіна до поновлення переговорного процесу щодо припинення російсько-української війни. При цьому Трамп вимагав від Володимира Зеленського припинити удари по російських НПЗ, погрожуючи обмежити або припинити надання Україні розвідувальної підтримки. За оцінкою американського журналіста Девіда Ігнатіуса, Трамп пов'язував удари по російських НПЗ зі зростанням цін на дизельне пальне.
Зрештою, 15 жовтня Міноборони України повідомило про відновлення роботи військового пакета Starlink у русі. Питання, чи були ці дві ситуації частинами єдиного узгодженого рішення Вашингтона залишаються відкритими. Не до кінця з'ясованими залишаються й причини відсутності попереджень про пуски ракет ввечері 12 та 13 жовтня.
Одне з можливих пояснень полягає в тому, що росія застосовувала ракети комплексів С-400, переобладнані для ураження наземних цілей. Затримки з передачею інформаціїї про пуски саме цих ракет були й раніше. Вони пов`язані з певними особливостями застосування подібних засобів ураження.
Втім, напруженість у відносинах між Києвом та Вашингтоном нікуди не зникла. Ба більше, 15 жовтня Володимир Зеленський оголосив про поновлення ударів по російських НПЗ, від яких Україна, за його словами, утримувалася протягом останніх трьох діб, реагуючи на заклик Дональда Трампа щодо енергетичного перемир'я. Росія, своєю чергою, цього перемир'я не дотримувалася, продовжуючи атаки на українську енергетичну інфраструктуру.
Саме тому ризик обмеження роботи Starlink як засобу тиску на Україну, на жаль, залишається актуальним. Особливо в останні тижні перед проміжними виборами до Конгресу США, внаслідок яких Трамп може втратити контроль над однією або обома палатами. Про наслідки подібних обмежень для фронту й цивільного населення, власне, і йшлося вище. Навіть короткочасні перебої здатні ускладнити виконання бойових завдань, порушити роботу безпілотників і знизити ефективність окремих засобів протиповітряної оборони. А якщо такі перебої збігатимуться з масованими російськими атаками, ціна помилки може бути надзвичайно високою.
Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»