Щороку в середині літа в Україні стартує цвітіння амброзії полинолистої, яке триває до перших осінніх заморозків. У людей, які мають алергію на пилок амброзії, у пік її цвітіння виникає сльозотеча, запалення дихальних шляхів та інші неприємні симптоми. Проте шкода амброзії не обмежується алергією: цей карантинний бур’ян, що рознісся світом з Північної Америки, також шкодить сільському господарству, адже зменшує врожайність і погіршує якість кормів. Детальніше про те, які площі амброзії виявили у 2024, 2025 і 2026 роках – на інфографіці «Слово і діло».
В яких областях виявляють найбільше амброзії
Рекордсменом за площею виявленої амброзії є Запорізька область. Торік фітосанітарний контроль Держпродспоживслужби виявив на підконтрольній Україні території 115 тисяч 616 гектарів, заражених амброзією. У 2024 році це число ще більше: 129 тисяч 973 гектари.
Така поширеність амброзії пояснюється збігом кількох факторів, серед яких головними є два: сприятливий степовий клімат і повномасштабна війна. На окупованих територіях амброзію ніхто не контролює – що збільшує кількість насіння, яке переносить вітер. Крім того, на прифронтових територіях важко (а то й неможливо) здійснювати покіс бур’яну.
У минулі два роки великі площі амброзії знаходили також у Волинській області: 9 тисяч 243 гектари у 2025 році та 1 тисячу 189 гектарів у 2024 році. На Волині амброзія найчастіше поширюється вздовж доріг через випадкове занесення насіння вантажівками з агропродукцією. У самій області місцева Держпродспоживслужба регулярно вводить карантинні режими проти алергену.
Крім того, багато заражених амброзією полів знаходять і на Одещині. Торік фітосанітарний контроль виявив 3 тисячі 399 гектарів бур’яну, а у 2024 році – 3 тисячі 100 гектарів. Головна причина поширення амброзії в Одеській області – сухий степовий клімат.
Понад тисячу гектарів амброзії у 2024–2025 роках виявили у Полтавській та Миколаївській областях, а у Дніпропетровській та Сумській областях торік знайшли понад п’ятсот гектарів карантинного бур’яну.
Де і скільки гектарів амброзії виявили у 2026 році
За січень – липень 2026 року Держпродспоживслужба виявила поля амброзії загальною площею майже 65 тисяч гектарів у 19 областях України. Левова частка цієї площі належить Запорізькій області – 54 тисячі 967 гектарів.
Далі йде Волинська область – 4 тисячі 48 гектарів. Третє місце посідає Одеська область з 3 тисячами 622 гектарами виявленої амброзії (що вже більше за весь 2024 рік).
У Полтавській області виявили 882 гектари амброзії, а у Дніпропетровській – 600 гектарів. На Рівненщині виявили 214 гектарів, а у Київській області Держпродспоживслужба знайшла 187 гектарів амброзії – більше, ніж у 2024–2025 роках.
Разом з тим у частині областей наразі виявлено набагато менше заростей амброзії, ніж у минулі роки. Так, на Сумщині знайшли тільки 37 гектарів – проти 513 у 2025 році, а на Чернігівщині – 8 гектарів проти 167 та 57 гектарів у 2025 і 2024 роках відповідно.
Аналогічна ситуація на Харківщині – 17 гектарів проти 159 у 2025 році, та на Кіровоградщині – 43 гектари проти 153 торік. Також менше, ніж у 2025 році, виявлено амброзії у Вінницькій, Тернопільській, Львівській областях – але з високою ймовірністю до кінця року вони наздоженуть старі показники.
Нарешті, у Києві Держпродспоживслужба за 2026 рік виявила 14 гектарів амброзії (торік – 26 гектарів). Утім, як і у випадку з іншими областями, важливо розуміти: ці площі – це лише зафіксовані державною службою зони поширення амброзії, тоді як її фактичні площі зараження можуть бути більшими.
Попри те, що з амброзією ведуть постійну боротьбу, у наступні роки вона може ще більше поширитися Україною через кліматичні зміни: амброзія любить суху й теплу погоду, яку українці особливо відчули під час червневої теплової хвилі.
Синоптики попереджають, що початок серпня може стати найспекотнішим періодом літа. У разі відсутності значних опадів це також означає більше поширення пилку амброзії.
Після підриву росіянами Каховської ГЕС деякі екологи очікували, що на місці водосховища з’являться, серед іншого, зарості амброзії. Утім, минуло три роки – і ці прогнози не справдилися: на місці водойми виріс переважно вербовий ліс. Детальніше про екологічні наслідки підриву ГЕС «Слово і діло» розповідало на інфографіці.
Пилок амброзії – один із забруднювачів повітря, які проходять під категорією «завислі речовини». Про рівень забруднення повітря в містах України «Слово і діло» розповідало в окремій інфографіці.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»